ЯК ВИХОВАТИ ТВОРЧУ ОСОБИСТІСТЬ

  Чи не кожним батькам хочеться, щоб їхня дитина виросла розумною та творчою особистістю. Тому уже з раннього віку потрібно виховувати у свого чада творче мислення. Як показує досвід педагогів, здібності до творчості можуть бути виховані практично у всіх дітей з нормальним інтелектом. Для цього дуже важливою є підтримка та допомога дорослих – як батьків, так і педагогів. 

Творчість вимагає більшої самостійності та незалежності у прийнятті рішень, тому її розвиток дуже корисний для дитини. Та щоб його добре розвинути, потрібно багато часу та терпіння і від дорослих, і від дітей.

Ще на початку 70-х років Дж.Гауен і Є. П. Торранс запропонували цілу серію корисних порад для батьків, які б хотіли виховати творчу особистість і не забували про психічне здоров’я свого чада. Пропонуємо вашій увазі декілька з них.

– Важливим є тон, яким розмовляють з дитиною. Він має бути дбайливим та заспокійливим .

– Варто розмовляти з дитиною короткими фразами, а не довгими реченнями.

– Заохочуйте свою дитину до цікавості, допомагайте розвивати уяву дитини, стимулюйте її ставити запитання.

– Важливо уникати негативної оцінки творчих спроб малюка. У жодному разі не говоріть, що його малюнок, виріб, історію чи інший прояв фантазії можна вдосконалити. Фразу “Це непогано, але могло бути набагато краще, якщо б ...” взагалі варто викинути із свого лексикону.

– Відповідати потрібно виважено і так, щоб дитина зрозуміла відповідь. Коли ж вона не вислуховує до кінця, то вона або втомилася, або ж не розуміє відповіді. У такому випадку змініть тему розмови. Та і варто пояснити, що на запитання не завжди можна відповісти одразу і однозначно. 

– Дозвольте дитині побути одній і самій займатися своїми справами. У цьому випадку варто встановити чіткі правила та вимоги.

– Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, такі як почуття безпеки, любові, поваги.

– Також дбайте, щоб у вашого чада завжди були нові враження, про які б він міг розповісти. Це можуть бути судження про книжку, мультфільм, прогулянку у парку.

– Допомагайте дитині справлятися із розчаруваннями та сумнівами, із негативною реакцією підлітків.

– Завжди знаходьте слова підтримки для нових творчих починань дитини, уникайте критики, навіть якщо перші спроби були невдалими. Дуже важливо ставитися до них із симпатією та теплотою, адже дитина прагне творити не тільки для себе, але і для тих, кого любить.

  А найважливіше ,шановні батьки,допомагайте дитині стати "розумним авантюристом" і часом покладатися в пізнанні на ризик та інтуїцію; найвірогідніше, саме це допоможе зробити справжнє відкриття. Підтримуйте необхідну для творчості атмосферу, допомагаючи дитині уникнути суспільного несхвалення, зменшити соціальні тертя і подолати негативну реакцію однолітків. Чим більше ви надаєте можливостей для конструктивної творчості, тим щільніше закриваються клапани деструктивної поведінки. Адже дитина, позбавлена позитивного творчого виходу, може спрямувати свою творчу енергію у зовсім небажаному напрямку.

Урок світової літератури в 11 класі

Тема уроку.              Вибрані  сторінки  російської поезії

                                                «срібного століття»

Мета уроку: ознайомити учнів із широким колом поетів «срібної доби»; допомогти усвідомити ідейно-художні особливості  їхньої творчості; розвивати навички самостійної роботи з додатковою літературою; уміння працювати колективно й індивідуально; виявляти  творчі здібності, виховувати учнів на кращих поетичних зразках.

Обладнання уроку: портрети поетів, виставка книг, ілюстративні  матеріали, інформаційні пакети, мультимедійні презентації, аудіо записи музики І.Стравинського, К.Дебюссі, Прокоф’єва.

Тип уроку: презентація творчих проектів в літературному кафе.

Випереджувальні завдання. Учні поділяються на  чотири групи (представники символізму, акмеїзму, футуризму та група, що презентує творчість М. Цвєтаєвої та С.Єсеніна). Кожна група готує поетичний маніфест, міні презентацію по творчості поетів, що не входять до  програми, вивчає напам’ять поезії, аналізує, підбирає ілюстративний матеріал.

Оформлення класу. Учнівські столи розміщені в шахматному порядку, це створює невимушену обстановку. За кожним столиком – 4 учні. На столі – портрети поетів, яких вибрала група. Підсвічник із запаленою свічкою, збірки поезій, інформаційні пакети, ілюстративний матеріал.

Робота на уроці.

Слово вчителя. ( на фоні  музики)  Поети « срібної доби» були різними за естетичними смаками, світоглядними переконаннями, індивідуальними стилями, але всі вони об’єднуються в яскраве зоряне  сузір’я що сяє нам і досі. Світло «срібного століття» - це світло душі людини, яка здатна на глибокі почуття і зберігає їх попри всі  соціальні катаклізми, це світло внутрішньої краси особистості, її потягу до свободи, вічності, гармонії зі світом. Епіграфом нашого засідання сьогодні   буде романс «Зимова  ніч» на слова Бориса Пастернака.( Учні виконують романс).

- Які ваші враження від романсу?

- Чому, на вашу думку, поезія « срібного століття» - це унікальне явище?

- Соловйов сказав :» Я втомився від століття двадцятого, від його закривавлених ран…» Поясніть його думку.

Дійсно, поезія « срібної доби» – це унікальне явище у світовій літературі. Російські поети підтвердили невичерпні можливості утворення нових поетичних перлин, кожна з яких має свою неперевершену цінність. З’явились нові літературні течії.

В залежності від вибору модерністського напряму ви самі до сьогоднішнього уроку сформували групи і виконували певні завдання.

Завдання для груп:

-   підготувати повідомлення про літературний напрям;

-   підготувати маніфест;

-   презентувати творчість двох поетів;

-   продекламувати поезії ( за вибором учнів);

-   створити синкан по темі

Група  символістів. Зачитує свій маніфест, презентує свій  мультимедійний  творчий проект. Додаток №1.

-   Приблизно в 1905-1907рр російський символізм переживає кризу. Як ви думаєте, чому ?

-   Дійсність стрімко змінювалась і тому абстрактні символи та образи вже не могли відобразити дійсність, поезія мала спуститись на землю.

Так виникла нова течія – акмеїзм. Послухаємо поетичний маніфест акмеїстів.

Група акмеїстів. Зачитує маніфест, презентує свій мультимедійний творчий проект. Додаток №2.

- Чи змогли акмеїсти  повністю  відійти від символізму?

Авангард у « срібному столітті» представляє футуризм. Ваш маніфест, футуристи.

Група футуристів. Зачитує маніфест, презентує свій мультимедійний творчий проект. Додаток №3.

- Чи змогла Росія до кінця зрозуміти, хто був подарований її в особі Володимира Маяковського?

- Як ви вважаєте, ким більшою мірою були футуристи: руйнаторами (нігілістами) чи новаторами ( творцями )?

Серед сузір’я поетів «срібного століття» вагоме місце посідають Марина Цвєтаєва  та Сергій Єсенін.

( Презентація творчості  поетеси)

А я хочу розказати про молодого талановитого поета Сергія Єсеніна. Він справжній самородок., прихильник імажинізму. Провідні теми його творчості: любов до батьківщини, до землі; замилування природою, милосердне ставлення до тварин. Уболіває за долю села, яке стискує « залізна рука міста. Багато любовної лірики. Вірші мелодійні, легкі, емоційно наснажені, близькі до народної творчості. (прослухати пісню на слова Єсеніна)

· Як ви відноситесь до таких висловлювань: «Найсумніша радість – бути поетом. Решта не враховується. Навіть смерть.» ( Гарсія Лорка ).

·  Щира поезія – це любов,мужність і жертовність.» (Гарсія Лорка).

Підсумок уроку.

  « Горькая судьба поэтов всех племен

 Тяжелее всех судьба казнит Россию».

І це справді так. Життєвий шлях багатьох поетів виявився трагічним. В голодному Пітері помер Блок. Емігрував  і став католицьким священиком  В’ячеслав Іванов, емігрували Дмитро Мережковський і Зінаїда Гіппіус, в злиднях помер К. Бальмонт, Анна Ахматова і Борис Пастернак пережили страшні роки  сталінських репресій, Миколу Гумильова – розстріляли, Осип Мандельштам загинув в пересильному таборі під Владивостоком, В. Маяковський, С. Єсенін, М. Цвєтаєва покінчили життя самогубством.

Та  ми  не  забули їх імена. А твори, які вони писали, хвилюють нас і тепер, і ми будемо звертатись до них знову і знову.

На галерной чернела арка,

В Летнем тонко пела флюгарка,

И серебристый  месяц  ярко

Над  серебристым  веком стыл.

                             Анна  Ахматова

    

"Він був живим до кінця..."

Борис Пастернак. Життєвий і творчий шлях поета.                                     Особливості його лірики.

   Мета уроку: Ознайомити учнів з біографією Бориса Пастернака,        простежити

еволюцію його творчого методу і стилю, з'ясувати чинники, що

          вплинули на формування світогляду, літературного смаку. Розкрити

          трагізм його письменницької долі.

         Розвивати пізнавальну діяльність учнів, вміння працювати з

         додатковою літературою, навчати аналізу поетичного тексту.

         Виховувати любов до поезії, естетичні смаки.

Тип уроку: Урок-знайомство

Обладнання: Портрет Б. Пастернака, виставка його творів, грамзаписи романсів на

вірші Б. Пастернака, репродукції картин В. Васнецова, І. Рєпіна,

М. Врубеля, В. Сєрова та ін. художників

Епіграф:   Быть знаменитым некрасиво,

Не это поднимает ввысь.

Не надо заводить архива,

Над рукописями трястись.

Цель творчества - самоотдача,

А не шумиха, не успех,

Позорно, ничего не знача,

Быть притчей на устах у всех.

Но быть живым, живым и только,

Живым и только до конца.

Б. Пастернак

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку

ІІІ. Робота по темі уроку:

- Звучить музика О. Скрябіна, С. Прокоф'єва (на вибір учителя)

1. Виразне читання учителем напам'ять епіграфу до уроку

2. Виразне читання учнями напам'ять віршів Пастернака, що сподобались

3. Слово вчителя про поета Б. Пастернака

Щойно прозвучали вірші російського поета Б. Пастернака. Ім'я цього поета відоме

кожній освіченій людині. Ви чули його твори, покладені на музику.

- Хто згадав ці твори? ("Зимова ніч", пісні на слова Пастернака з кінофільму

"Іронія долі, або з легким паром")

- Звучить аудіозапис пісень.

На сьогоднішньому уроці ми познайомимося з поетом, непростим за своїм стилем і в той же час блискучим за художнім обдаруванням.

4. Виступ учня-історика

Народився Борис Леонідович Пастернак у 1890р. у талановитій сім'ї: батько був академіком живопису, мати - відома піаністка. Зрілий поет писав: "Життя без музики я собі не уявляв. Музика для мене була культом. Більше всього на світі я любив музику Скрябіна". У майстерні батька часто бували В. Сєров, М. Врубель,

В. Васнецов, тут поет вперше побачив картини І. Рєпіна, В. Сурікова, Б. Полєнова.

- Екскурсія в картинну галерею художників І. Рєпіна, В. Сурікова, Б. Полєнова та ін.

У 1905р. він закінчив гімназію, став студентом юридичного факультету Московського університету, але перевівся на історичний. У 1913р. закінчив філософський факультет.

5. Виступ учня-літературознавця

Перші проби пера в поезії сам поет вважав невдалими, але продовжував заняття поезією завдяки підтримці літературознавця С. Дуриліна, який мав власний гурток. Поет побував у Німеччині, де вивчав філософію. В Італії він познайомився з живописом, скульптурою. Перші 5 віршів опублікував в альманаху "Лірика" (1913). У 1914 році виходить збірка "Близнюк у хмарах", у 1917 - збірка "Сестра моя - життя", у 1927 - збірка "Дві книги", У 1931 - збірка "Поверх бар'єрів". До останньої збірки ввійшли твори, присвячені людям, доля яких хвилювала Пастернака -

В. Брюсову, А. Ахматовій, М. Цвєтаєвій.

- Читання учнями поезій "Февраль. Достать чернил и плакать!", "О, знал бы я, что так бывает"

- Виразне читання учителем вірша "Після дощу" із збірки "Поверх бар'єрів".

Аналіз вірша:

Які часові межі встановлює поет у перших двох строфах вірша?

Зачитайте слова, за допомогою яких автор створює динамічність змальованої картини ("давка", "небо упало", "всё ввалилось"). Чи відчувається у русі природи паніка?

Як в олюднену, майже казкову картину природи вривається реальний людський штрих?

Які художні засоби використані у вірші?

6. Виступ другого учня-літературознавця

З початку 30-х рр. Пастернак брав участь у створенні Союзу письменників. Напровесні 1936р. поет відкрито заявив про свою незгоду з деякими статтями "Правди": "Саме в 36-му році, коли почалися страшні процеси, все в мені зламалося, і єдність з часом перейшла в опір йому, і я цього не приховував. Я зайнявся перекладами, тому що зрозумів: особиста творчість закінчилась. Але вона знову пробудилась напередодні війни, у 1940-му р."

- Виразне читання учнем вірша "Передєлкіно"

7. Слово учителя

Роки війни і сталінського терору загартували Б. Пастернака. У тяжкі хвилини життя він читав В. Шекспіра, займався перекладами. Він переклав "Гамлета", "Антонія і Клеопатру", "Ромео і Джульєтту", "Отелло" В. Шекспіра, лірику Ш. Петефі,

П. Верлена, Дж. Байрона та ін. З молодих років писав прозові твори - оповідання і повісті. У 1945р. пише твір "Хлопчики і дівчата", який закінчив 1956р. під назвою "Доктор Живаго". У 1958 році за "видатні заслуги у сучасній ліричній поезії і в царині великої російської прози" Пастернак був удостоєний найвищої світової нагороди - Нобелівської премії. Спочатку поет подякував за заслужену ним нагороду, а вже через тиждень погроз і гонінь відмовився від неї. Були призупинені всі видання його книг. Становище письменника було нестерпним. 29 жовтня того ж року він пише телеграму в Стокгольм: "В силу того значення, яке отримала присуджена мені нагорода в суспільстві, до якого я належу, я змушений від неї відмовитись. Не вважайте образою мою добровільну відмову." Але ця відмова вже нічого не змінила. "Справа Пастернака" отримала широкий резонанс, його ледь не вислали за кордон і не лишили громадянства. Він був проклятим на батьківщині і популярним за кордоном. Душевний стан був дуже важким, але поет продовжував працювати над останньою збіркою "Коли розгуляється", яка побачила світ після його смерті. Ця книга була підсумком філософських роздумів про життя, про визначення справжніх і фальшивих життєвих цінностей.

- Звучить вірш "Нобелівська премія" (1959р)

Я пропал, как зверь в загоне,

Где-то люди, воля, свет,

А за мною шум погони,

Мне наружу ходу нет.

Тёмный лес и берег пруда,

Ели сваленной бревно.

Путь отрезан отовсюду,

Будь что будет, всё равно.

Что же сделал я за пакость,

Я, убийца и злодей?

Я весь мир заставил плакать

Над красой земли моей.

Но и так, почти у гроба,

Верю я, придет пора,

Силу подлости и злобы

Одолеет дух добра.

-Записи в зошитах книг Пастернака, що були видані після війни "Земний простір" (1945), збірка поезій "Коли розгуляється" (1956-1959), книга "Вірші і поеми" (1965).

Помер Пастернак 30 травня 1960р.

IV. Підведення підсумків уроку

Літературний диктант:

1. Коли і де, в якій сім'ї народився Б. Пастернак?

2. Де навчався поет?

3. Записати збірки його поезій

4. Кому поет присвятив вірші, що ввійшли до збірки "Поверх бар'єрів"?

5. Які твори переклав Б. Пастернак?

6. У якому році йому була присуджена Нобелівська премія?

7. Які збірки поезій були опубліковані після його смерті?

Робота з епіграфом: як він пов'язаний з темою уроку?

V. Домашнє завдання: Вивчити напам'ять один з віршів Б. Пастернака, зробити його письмовий аналіз

 «Україна – єдина країна»

Мета: виховувати почуття патріотизму, гордість за свою Батьківщину – Україну

Наочне оформлення: державна символіка, карта України, портрет Т.Г. Шевченка (в рушнику), лампадки, чорна хустина, вирізані з білого паперу голуби, ручки, олівці, вирізані з кольорового паперу круги (2см), клейка стрічка, ножиці.

Музичне оформлення: українська народна пісня «Плине кача по Тисині» у виконанні Пікардійської Терції;фонограмапісні«Україночка», музикаГ. Татарченка, словаА. Демиденка; Мирослав Скорик «Мелодія»; Ярослав Джусь «У смузі світла», композиція на бандурі; оркестр Поля Моріа «Токатта».

Технічні засоби:акустична система,проектор, мультимедійна дошка.

Хід уроку

На дошці написаний епіграф

Свою Україну любіть,

Любіть її вовремя люте.

В останню тяжку мить

За неї Господа моліть!

Т. Г. Шевченко

Учитель: Наш український древній рід

Благословенний Богом на життя довічне.

Його коріння з давніх літ

Дає нам силу титанічну.

Дорогі діти, шановні батьки та гості! Раді знову вас вітати у стінах нашої школи. Радісно тріпоче клен листям на шкільному подвір’ї, майорять жоржини та огортають духмяним цвітом чорнобривці. Школярі теж з нетерпінням чекали зустрічі з вчителями та однокласниками. І настрій у нас усіх сьогодні чудовий. Озирніться довкола. А чи помітили ви, йдучи до школи, як яскраво світить сонце і яке сьогодні небо?

Учні відповідають на запитання вчителя

Учитель: Найголовніше для всіх людей є те, щоб світило яскраво сонце і було мирне небо. Важко уявити, що десь над нашою рідною землею клекочуть гармати, повітря здригається від вибухів,  а відчай панує в очах людей…

Виходить дівчинка в українському вбранні. На плечах чорна хустина. Звучить мелодія Мирослава Скорика

Дівчина: Я – Україна, я – Україна,

Лиш перед Богом я на колінах,

Кличу вас люди зліва і справа

В святу Державу, мою Державу!

Єднайтесь, сестри, єднайтесь, браття,

Пора звільнитись нам від прокляття!

Читець 1: Слухайте, слухайте, слухайте люди!

Хтось зворушив там тривогу –

То Україна, кров’ю обмита,

То Україна, слізьми полита,

Йде на всесвітню дорогу!

Учитель: Гірким і тернистим був шлях України у боротьбі за волю та незалежність. Україна знана і визнана. Українці виразно відрізняються від слов’янських і неслов’янських народів. Передусім – мовою. Українська мова – одна з найпрекрасніших й найбагатших мов поміж мовами інших слов’янських, та й не тільки слов’янських народів. Її називають солов’їною.

Читець 2:Спитай себе, дитино, хто ти є,

І в серці обізветься рідна мова;

І в голосі яснім ім’я твоє

Просяє, наче зірка світанкова.

З родинного гнізда, немов пташа,

Ти полетиш, де світу далечизна,

Та в рідній мові буде вся душа

І вся твоя дорога, вся Вітчизна.

У просторах, яким немає меж,

Не згубишся, як на вітрах полова.

Моря перелетиш і не впадеш,

Допоки буде в серці рідна мова.

Д.Павличко

Учитель: Українці мають усі підстави пишатись, що їхня Батьківщина не раз переживала дні слави, мужньо переносила найважчі випробування. Не одне покоління кращих синів та дочок беззавітно клали своє життя до ніг рідної неньки – України.

Читець 3:А сотню вже зустріли небеса..

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров´ю перемішана сльоза….

А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог,побачивши загін:

Спереду – сотник,молодий,вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній сивий-сивий…

І рани їхні вже не їм болять…

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

Людмила Максимлюк

Учитель:Сьогодні ми в скорботі й з великою вдячністю згадуємо Героїв Небесної сотні, котрі відтепер постійно споглядатимуть за нами та нашими вчинками. Майдан став символом боротьби, символом утвердження  прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі. І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість  з них – молоді, сильні. Ті, хто лише починав жити…

Звучить українська народна пісня у виконанні Пікардійської Терції «Плине кача по Тисині», на мультимедійній дошці з’являються світлини героїв Майдану, виходять дівчата в українському вбранні, тримаючи в руках запалені лампадки, присутні підводяться, вшановуючи пам’ять героїв

Гей, пливе кача по Тисині,

Пливе кача по Тисині.

Мамко ж моя, не лай мені,

Мамко ж моя, не лай мені.

Гей, залаєш ми в злу годину,

Залаєш ми в злу годину.

Сам не знаю де погину,

Сам не знаю де погину.

Гей, погину я в чужім краю,

Погину я в чужім краю.

Хто ж ми буде брати яму?

Хто ж ми буде брати яму?

Гей, виберуть ми чужі люди,

Виберуть ми чужі люди.

Ци не жаль ти, мамко, буде?

Ци не жаль ти, мамко, буде?

Гей, якби ж мені, синку, не жаль?

Якби ж мені, синку, не жаль?

Ти ж на моїм серцю лежав,

Ти ж на моїм серцю лежав.

Гей, пливе кача по Тисині,

Пливе кача в по Тисині.

Учитель:Убиті в столиці герої мають стати прикладом для кожного свідомого українця, що маємо робити все від нас залежне, щоби ті смерті не були марними.  Країна після трагедії стала іншою і потребує реальних змін в усіх сферах життя. Небесна сотня –новітні герої України. Вони полягли за нас із вами, юні, чорноброві хлоп’ята, яким судилося вже стати чорнобривцями, як сказав поет. Їхній приклад має зупинити й тих, хто нині розпалює вже нове, інше протистояння.

Читець 4: Слухайте, слухайте, слухайте, люди!

Дзвонить десь дзвін безупинно –

То задзвонила воля здобута,

То Україна скинула пута,

То на свободі родина!  

Дівчинка в українському вбранні знімає чорну хустину

Читець 5: Моя Україно, без краю

Квітуча і славна земля!

З тобою радію, співаю,

Омріяний сонячний краю.

Ти моя радість і сила моя.

Учитель: Споконвічна боротьба за волю України не могла не дати паростки волі, паростки свободи. Україна здобула самостійність і позбулася протекторату ненажерливих сусідів. Росія споконвіку була «старшим братом» щодо України. І хоче, щоб під його «чоботом» ми були завжди. Тому й розпалює національну ворожнечу, щоб зробити нашу державу розрізненою та беззахисною.

Читець 6: Отче,

Зглянься з високості!

Отче,

Порятуй наш край!

Під ногами смолище плюскоте,

Пахне пеклом

Шлях,

Що слався в рай.

Ні спасіння, ні жаркого трунку

Нам не треба,

Господи, прости.

Ниспошли нам право порятунку,

Дай самим

Здобутися мети.

Вибач, Боже,

Може, ми без тями,

Діти тьми,

Рушаєм знов до тьми.

Ситі небесами і кремлями,

Певні:

Наш рятунок – тільки ми!

Закипають смертію долини,

Власть імущі

Гірші від смертей.

Дай нам право іменем Людини

Жити гідно імені людей!

Дівчата в українському вбранні виконують танок під фонограму пісні «Україночка»

Не одні хани у полон мене брали,

Били-вбивали, на чужину гнали,

Били-вбивали, на чужину гнали.

А я не скорилася. Із сльози відродилася,

Українкою ж я народилася.

Приспів:

Кажуть люди я сама, наче квіточка,

Що пливуть мої слова, як та річечка,

Що душа моя співає, мов сопілочка.

А я просто українка, україночка.

А я просто українка, україночка.

А я не скорилася, із сльози відродилася,

Українкою ж я народилася.

Учитель:Україна – це краплина сонця на карті світу. Вона осяяна багатовіковими традиціями, піснями, історією. Наша земля наділена неоціненними скарбами та багатствами родючих земель та повноводних рік.

У кожного з нас є рідна хата. Подумайте, скільки потрібно праці, щоб утримувати в домі порядок і лад, щоб було в ньому чисто і затишно, щоб жилось заможно.

Україна – наш спільний дім. Тож маємо дбати усі, щоб були в ній добробут і лад, мир і злагода, вічна краса. Усі ми повинні усвідомити: своє, рідне – не тільки хата й подвір’я, а й вулиця, село чи місто, де ти живеш, ліс і річка, степ і море , і вся розмаїта наша країна.

Підходить до карти України

Двадцять чотири області, Автономна Республіка Крим, місто Севастополь  та столиця України – Київ, розташовані на карті нашої держави. Від Ужгорода до Луганська, від Києва до Сімферополя,Україна багата родючими ґрунтами, водними ресурсами, корисними копалинами, різноманітним рослинним та тваринним світом, умовами для розвитку промисловості та сільського господарства. Економічна могутність України, так само, як політична і культурна, залежить від її цілісності й неподільності.

Учитель: Послухайте ось таку притчу.

Якось, у коробці лежали тюбики з фарбами. Одного разу біла фарба сказала чорній,  що в тюбику лежала найближче до неї:

-    Сестро, що за біда трапилася з тобою? Чому ти така брудна?

-    Я не брудна, такий мій колір, - відповіла чорна фарба.

-    Тоді ти неправильна фарба, і колір у тебе неправильний. Подивись на мене, ось яким повинен бути справжній колір, і взагалі, всі кольори походять від білого, тому нема нічого більш витонченого, як білий колір, на котрий повинні прагнути бути схожими усі інші фарби.

Це зауваження не сподобалось чорній фарбі і вона незадоволено відповіла:

-    Ні, це ти неправильна, а мій колір найправильніший. І взагалі,  якби не було чорного кольору, то нічого видатного не змогли б намалювати. Спробуй без мене щось намалювати, білий аркуш так і залишиться білим.

Почувши це, засперечалися інші фарби і навперебій почали доводити, що тільки їх колір правильний і потрібний. Що тільки вони будуть обрані художником для створення шедевру. Довго та запекло вони сперечались, так, що деякі навіть почали вибризкуватись з тюбиків через розбурхану неприязнь.

Та раптом кришка коробки відкрилась і на тюбики впало яскраве світло. Художник вийняв фарби і видавив їх на палітру. Потім, змішавши їх одна з одною, наніс на полотно, де й відбулося їх примирення. Художнику не було ніякого діла до їх протиріч, він бачив єднання у різноманітності. Для нього були важливі всі кольори. Так був створений великий шедевр, де фарби не протистояли, а взаємодоповнювали одна одну.

Так і в нашій країні, кожне місто, кожна область– це лише окремий тюбик з фарбою, а разом ми – квітуча, барвиста Україна.

Учитель: Звичайно ж у кожного з нас є рідні та друзі з різних куточків України. Пропоную вам підійти до карти та наліпками з кольорового паперу позначити міста, де проживають ваші рідні та друзі.

Учні підходять до столу, беруть наліпки з кольорового паперу прикріплюють їх на карті України, позначаючи місця, де проживають їх родичі, друзі, знайомі. За бажанням учні розповідають свої історії. Звучить мелодія оркестру Поля Моріа «Токатта»

Учитель: Погляньте на карту нашої Батьківщини. І хоч усі ми різні, та разом зуміли створити ось який шедевр.

Читець 7:Хай вище виросте пшениця,

Хай глибшає дніпрове дно!

Не розділяють нас границі,

Бо ми побратані давно.

Учитель:Символічним є те, що на Майдані, виборюючи свою свободу й нове життя для України, стояли поруч пліч-о-пліч представники різних регіонів України: Івано-Франківська і Харкова, Львова і Кіровограда, Чернівців і Полтави, Рівного, Одеси і Севастополя.

А коли після анексії Криму та подій на сході України сотні сімей, зіткнувшись із труднощами,змушені були покинути свої домівки у пошуках безпеки, їх охоче прийняли родини з Прикарпаття, Волині, Київщини, Черкащини та інших територій України.

Це ще раз доводить, що Україна – єдина держава, і кримські татари разом з українцями і всіма іншими національностями, які проживають на території України – єдиний народ.

Учитель: Перед вами лежать вирізані з паперу голуби. Пропоную вам написати слова підтримки вашим одноліткам, сім’ї яких змушені були покинути свої домівки у пошуках безпеки.

Звучить мелодія на бандурі у виконанні Ярослава Джуся. Учні записують свої побажання, слова підтримки на голубах з паперу та прикріплюють їх на дошці

Читець8: Дмитро Павличко «Клятва»

Ми, народ, що вийшов із неволі,

Клянемось в благословенну мить –

Всі свої тисячолітні болі

В славу України перелить.

Ми, народ, що вийшов із неволі,

Клянемось в благословенну мить –

Стати рівним у народів колі,

На свободі й для свободи жить!

Учитель: Україна потребує нашої виваженості, єдності, мудрості. Ми пишаємося нашою молоддю. Вона активна, здатна відстоювати своє майбутнє. Ми повинні поважати себе, свою державу, тоді інші країни поважатимуть нас.

Будем жить! На зло гіркій недолі,

Будемо мову рідну берегти,

Будемо сіять на своєму полі!

Любити, красивішати, рости.