«Особливості
сприйняття і зображення
„давно минулих днів” В. Скоттом і О.
Пушкіним (на матеріалі творів «Айвенго» і
«Капітанська дочка») (7-й
клас)
Тема: Особливості сприйняття і зображення «давно минулих днів» В. Скоттом і О. Пушкіним
(на матеріалі творів «Айвенго” і «Капітанська дочка»)
Мета уроку:
-
визначити особливості жанру історичного
роману, особливості зображення історичних подій у творах В. Скотта і О.
Пушкіна, зробити порівняльний аналіз романів «Айвенго» і «Капітанська дочка»;
-
розвивати навички порівняльного аналізу
літературних творів;
-
виховувати інтерес до історичної
літератури, почуття честі і гідності.
Тип
уроку: урок компаративного аналізу творів.
Обладнання: тексти романів «Айвенго» і «Капітанська дочка», ілюстрації
учнів до романів, портрети В. Скотта і О. Пушкіна, комп’ютер.
Історія – це
цвях, на який я вішаю свою картину.
О. Дюма – батько.
Хід уроку
І. Повідомлення теми та мети уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Запитання і завдання.
1) Дайте визначення історичного роману.
2) Хто започаткував цей жанр?
3) Назвіть характерні риси цього жанру.
4) Чому ми відносимо до історичних романів
такі твори, як романи «Айвенго» і «Капітанська дочка»? Знайти
визначення за допомогою комп’ютера.
Дія
роману «Айвенго» відбувається у ХІІ ст., події пугачовського повстання, покладені в основу
роману «Капітанська дочка», віддалені більш ніж на шістдесят років від часу
його написання. Головне те, що історичний твір створюється набагато пізніше
тієї епохи, яка в них змальовується. Це дає авторам можливість поглянути на історичні
події з певної часової відстані, по-новому осмислити те, що відбулося.
Письменники спираються на вивчені ними історичні документи, і у творі
з’являються реалії минулого, докладно відтворюються побут і вдачі людей того
часу. Автори відстоюють індивідуальний погляд на події далекого минулого,
спираючись на власні історичні концепції, так чи інакше виражають своє
відношення до реальних історичних осіб. Але віддаленість у часі не знімає
актуальності проблематики історичного твору. До того ж відомо, що Пушкін високо
оцінював історичні романи В. Скотта, а його архів включає невелику статтю,
присвячену шотландському романісту.
5) Спробуйте порівняти історичний роман із
давньоруським літописом або західноєвропейською хронікою. Що у них спільного і
які відмінності?
Розповідається
про події минулого. Але літопис і хроніка складають враження незалежної
об’єктивної оповіді. Літописець нічого не вигадує, він розповідає про те, що
було, на його погляд, насправді. Розповідає послідовно і докладно, намагаючись
створити системну, цілісну картину світу. Хроніка нагадує особистий щоденник,
але присвячена вона не життю окремої людини, а історії якихось земель,
правлінню європейських володарів і життю народу в різні періоди правління. В
історичному ж романі тісно переплітаються вимисел і історичні факти, діють
реальні історичні діячі і вигадані персонажі.
6) Знайти
при допомозі комп’ютера про основні положення кодексу честі
середньовічного лицаря.
1.
Не можна бути лицарем нехрещена людина.
2. Головна справа лицаря –
охороняти Церкву.
3. Не менш важливо захищати
слабих, вдів і сиріт.
4. Весь шлях лицаря освячений
любов’ю до Батьківщини.
5. На цьому шляху він повинен
бути незмінно мужнім.
6. Він повинен боротися із
невірними, ворогами Церкви і Батьківщини.
7. Обов’язок лицаря – вірність
сеньйору.
8. Лицар зобов’язаний говорити
правду і додержуватися свого слова.
9. Ніщо так не прикрашає лицаря,
як щедрість.
10. Лицар зобов’язаний боротися
із злом, захищаючи добро.
ІІІ. Перевірка домашнього завдання
І група. Виписати із роману «Айвенго» (або відмітити у тексті)
визначення лицарської честі і складові кодексу честі середньовічних лицарів
(гл. 10, 28. 29).
Орієнтовний кодекс честі за В. Скоттом:
1. Обов’язок справжнього лицаря – бути
прибічником слабшої партії.
2. Суворі поняття про лицарську честь
забороняли чинити насильство над лицарем, який знаходився у безпомічному
стані.
3. Справжньому лицарю важко залишатися
бездіяльним, подібно до якогось ченця або жінки, в той час, коли інші поруч
здійснюють доблесні подвиги. „...Тому що бій – наш хліб насущний, дим битви –
те повітря, яким ми дихаємо! Ми не живемо і не хочемо жити інакше як осяяні
ореолом перемоги і слави! Такі закони лицарства, ми поклялися їх виконувати і
жертвуємо заради них усім найдорожчим у житті”.
4. Нагорода лицаря – слава, вона увічнить
його ім’я.
5. Лицарський дух відрізняє доблесного воїна
від простолюдина і дикуна, він навчає цінувати своє життя набагато нижче за
честь, торжествувати над усілякими нестачами і стражданнями, не страшитися
нічого, окрім безслав’я.
6. Лицарство – джерело найчистіших і
найшляхетніших прив’язаностей, опора пригнічених і захист ображених, оплот
проти свавілля володарів. Без нього дворянська честь була б порожнім звуком.
7. Свобода знаходить найкращих покровителів
у лицарських списах і мечах.
ІІ група. Виписати правила дворянської честі із роману О. Пушкіна
«Капітанська дочка».
Правила дворянської честі за О. Пушкіним:
1. « Я невольно стиснул рукоять моей шпаги, вспомня, что накануне
получил её из её рук, как бы на защиту моей любезной. Сердце моё горело. Я
воображал себя её рыцарем. Я жаждал доказать, что был достоин её доверенности,
и с нетерпением стал ожидать решительной минуты» (Гринёв).
2. «Береги честь смолоду». (Эпиграф. Дан издателем.)
3. «Служи верно, кому присягнёшь; слушайся начальников; за их лаской не
гоняйся; на службу не напрашивайся; от службы не отговаривайся; и помни
пословицу: береги платье снову, а честь смолоду» (напутствие старшего Гринёва).
4. «Я природный дворянин; я присягал государыне императрице: тебе служить я
не могу»;
«На что это будет
похоже, когда я от службы откажусь, когда служба моя понадобится?»; «Долг чести требовал моего присутствия
в войске императрицы» (Гринёв).
5. «С омерзением глядел я на дворянина, валяющегося в ногах беглого казака» (Гринёв о Швабрине).
6. «Не казнь страшна… Но дворянину изменить своей присяге, соединиться с
разбойниками, с убийцами, с беглыми холопьями!.. Стыд и срам нашему роду!» (старший Гринёв).
ІV. Засвоєння
навчального матеріалу
1. Завдання
Знайдіть та порівняйте правила дворянської
честі у романі О. Пушкіна з кодексом істинного лицаря у романі «Айвенго» (
комп’ютер ). Який злочин найстрашніший для лицаря і дворянина? (Зрада честі й обов’язку. Покарання
невідворотне (Фрон де Беф, Бріан де Буагільбер, Швабрін)).
2. «Думай – Працюй у парі – ділись»
1) Що
спільного у принципах побудови романів В. Скотта і О. Пушкіна? (У центрі оповіді – закохана пара, чия доля
залежить від повороту історичних подій).
2) Порівняйте декілька епіграфів до глав у
романах «Айвенго» і «Капітанська дочка». У чому їхня роль?
3) Порівняйте роль введених у тексти романі
В. Скотта і О. Пушкіна стилізацій народних балад і народних пісень. Наприклад,
пісня Ульріки (розділ 31) і пісня «Не шуми, мати зелёная дубравушка…» (гл. 7 «Незваный гость»).
4) Чим схожі між собою Гурт і Савелійович?
Чим вони відрізняються?
5) Яку роль відіграє випадок у долях Айвенго
і Гріньова?
Які
випадковості керують долею Айвенго? Випадкова зустріч із Бріаном де
Буагільбером і пріором, яких він відводить у дім свого батька; випадково
Айвенго зустрічається у домі батька з Ісааком; випадково Чорний Лицар
опиняється на турнірі і рятує Айвенго тощо.
Які випадковості керують долею Гріньова? Випадково застигнутого бураном,
йому випадково допомагає чорнобородий мужик, який випадково виявляється
Пугачовим; випадково Гріньов дізнається, що Маша в руках зрадника Швабріна
тощо.
3. Запитання
1) Що спільного у романах В. Скотта і О. Пушкіна?
2) Хто з героїв вам подобається більше –
Айвенго чи Гріньов? Чому?
3) У що вірить Айвенго і у що вірить
Гріньов? Хто, на вашу думку, більш вільний?
V. Закріплення вивченого матеріалу. Підведення підсумків
1. Завдання
Знайдіть у розділі «Пугачовщина» роздуми
Гріньова, що полемізують з ідеєю Скотта про історичні закономірності розвитку
суспільства: «Історія розвивається за особливими законами. Суспільство
проходить через періоди жорстокості, поступово просуваючись до більш морального
свого стану. Ці періоди жорстокості пов’язані з боротьбою завойованих із
загарбниками. Як наслідок, кожний наступний етап розвитку, примиряючи ворогів,
робить суспільство більш досконалим». Жахливі плоди завоювань, змальовані у романі В. Скотта, перекликаються із
жорстокими сценами бунту у романі Пушкіна (гл. 7 «Приступ», «Пропущенная глава»).
«Когда вспомню, что это случилось на моём веку и что ныне дожил я до
кроткого царствования императора Александра, не могу не дивиться быстрым
успехам просвещения и распространению правил человеколюбия. Молодой человек!
если записки мои попадутся в твои руки, вспомни, что лучшие и прочнейшие
изменения суть те, которые происходят от улучшения нравов, без всяких
насильственных потрясений». ( О. Пушкін
«Капітанська дочка»).
«Не приведи Бог видеть русский бунт –
бессмысленный и беспощадный. Те, которые замышляют у нас невозможные
перевороты, или молоды и не знают нашего народа, или уж люди жестокосердые…»
- У чому відмінності у поглядах письменників
на закономірності розвитку суспільства?
2. «Ланцюжок дискусії»
- З ким із авторів ви більше погоджуєтесь?
Чому? (Висловіть і аргументуйте свою точку зору).
3. Аналіз епіграфу
- Чи відомий вам автор цього
вислову?
-
Поясніть вираз французького романіста?
- Як
ви вважаєте, чи можна віднести до романів «Айвенго» і «Капітанська дочка» цей
принцип? Аргументуйте свою точку зору.
4. Перегляд уривків художнього фільму «
Айвенго» та « Капітанська дочка».
VІ. Домашнє
завдання:
Підготуватися до контрольної роботи
«Героїчне минуле у літературі. Скласти кодекс честі сучасного лицаря
при допомозі комп’ютерних технологій.
