«Особливості сприйняття і зображення

„давно минулих днів” В. Скоттом і О. Пушкіним  (на матеріалі творів «Айвенго» і

«Капітанська дочка») (7-й клас)

Тема: Особливості сприйняття і зображення «давно минулих днів»                   В. Скоттом і О. Пушкіним (на матеріалі творів «Айвенго” і «Капітанська дочка»)

Мета уроку:

-             визначити особливості жанру історичного роману, особливості зображення історичних подій у творах В. Скотта і О. Пушкіна, зробити порівняльний аналіз романів «Айвенго» і «Капітанська дочка»;

-             розвивати навички порівняльного аналізу літературних творів;

-             виховувати інтерес до історичної літератури, почуття честі і гідності.

Тип уроку: урок компаративного аналізу творів.

Обладнання: тексти романів «Айвенго» і «Капітанська дочка», ілюстрації учнів до романів, портрети В. Скотта і О. Пушкіна, комп’ютер.

Історія – це цвях, на який я вішаю свою картину.

О. Дюма – батько.

Хід уроку

І. Повідомлення теми та мети уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань. Запитання і завдання.

   1) Дайте визначення історичного роману.

   2) Хто започаткував цей жанр?

   3) Назвіть характерні риси цього жанру.

   4) Чому ми відносимо до історичних романів такі твори, як романи «Айвенго» і «Капітанська дочка»? Знайти визначення за допомогою комп’ютера.

   Дія роману «Айвенго» відбувається у ХІІ ст., події  пугачовського повстання, покладені в основу роману «Капітанська дочка», віддалені більш ніж на шістдесят років від часу його написання. Головне те, що історичний твір створюється набагато пізніше тієї епохи, яка в них змальовується. Це дає авторам можливість поглянути на історичні події з певної часової відстані, по-новому осмислити те, що відбулося. Письменники спираються на вивчені ними історичні документи, і у творі з’являються реалії минулого, докладно відтворюються побут і вдачі людей того часу. Автори відстоюють індивідуальний погляд на події далекого минулого, спираючись на власні історичні концепції, так чи інакше виражають своє відношення до реальних історичних осіб. Але віддаленість у часі не знімає актуальності проблематики історичного твору. До того ж відомо, що Пушкін високо оцінював історичні романи В. Скотта, а його архів включає невелику статтю, присвячену шотландському романісту.  

   5) Спробуйте порівняти історичний роман із давньоруським літописом або західноєвропейською хронікою. Що у них спільного і які відмінності?

   Розповідається про події минулого. Але літопис і хроніка складають враження незалежної об’єктивної оповіді. Літописець нічого не вигадує, він розповідає про те, що було, на його погляд, насправді. Розповідає послідовно і докладно, намагаючись створити системну, цілісну картину світу. Хроніка нагадує особистий щоденник, але присвячена вона не життю окремої людини, а історії якихось земель, правлінню європейських володарів і життю народу в різні періоди правління. В історичному ж романі тісно переплітаються вимисел і історичні факти, діють реальні історичні діячі і вигадані персонажі.

   6) Знайти  при допомозі комп’ютера про основні положення кодексу честі середньовічного лицаря.

     1. Не можна бути лицарем нехрещена людина.

     2. Головна справа лицаря – охороняти Церкву.

     3. Не менш важливо захищати слабих, вдів і сиріт.

     4. Весь шлях лицаря освячений любов’ю до Батьківщини.

     5. На цьому шляху він повинен бути незмінно мужнім.

     6. Він повинен боротися із невірними, ворогами Церкви і Батьківщини.

     7. Обов’язок лицаря – вірність сеньйору.

     8. Лицар зобов’язаний говорити правду і додержуватися свого слова.

     9. Ніщо так не прикрашає лицаря, як щедрість.

     10. Лицар зобов’язаний боротися із злом, захищаючи добро.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

   І група. Виписати із роману «Айвенго» (або відмітити у тексті) визначення лицарської честі і складові кодексу честі середньовічних лицарів (гл. 10, 28. 29).

   Орієнтовний кодекс честі за В. Скоттом:

   1. Обов’язок справжнього лицаря – бути прибічником слабшої партії.

   2. Суворі поняття про лицарську честь забороняли чинити насильство над лицарем, який знаходився у безпомічному стані. 

   3. Справжньому лицарю важко залишатися бездіяльним, подібно до якогось ченця або жінки, в той час, коли інші поруч здійснюють доблесні подвиги. „...Тому що бій – наш хліб насущний, дим битви – те повітря, яким ми дихаємо! Ми не живемо і не хочемо жити інакше як осяяні ореолом перемоги і слави! Такі закони лицарства, ми поклялися їх виконувати і жертвуємо заради них усім найдорожчим у житті”.

   4. Нагорода лицаря – слава, вона увічнить його ім’я.

   5. Лицарський дух відрізняє доблесного воїна від простолюдина і дикуна, він навчає цінувати своє життя набагато нижче за честь, торжествувати над усілякими нестачами і стражданнями, не страшитися нічого, окрім безслав’я.

   6. Лицарство – джерело найчистіших і найшляхетніших прив’язаностей, опора пригнічених і захист ображених, оплот проти свавілля володарів. Без нього дворянська честь була б порожнім звуком.

   7. Свобода знаходить найкращих покровителів у лицарських списах і мечах. 

   ІІ група. Виписати правила дворянської честі із роману О. Пушкіна «Капітанська дочка».

   Правила дворянської честі за О. Пушкіним:

   1. « Я невольно стиснул рукоять моей шпаги, вспомня, что накануне получил её из её рук, как бы на защиту моей любезной. Сердце моё горело. Я воображал себя её рыцарем. Я жаждал доказать, что был достоин её доверенности, и с нетерпением стал ожидать решительной минуты» (Гринёв).

   2. «Береги честь смолоду». (Эпиграф. Дан издателем.)

   3. «Служи верно, кому присягнёшь; слушайся начальников; за их лаской не гоняйся; на службу не напрашивайся; от службы не отговаривайся; и помни пословицу: береги платье снову, а честь смолоду» (напутствие старшего Гринёва).

   4. «Я природный дворянин; я присягал государыне императрице: тебе служить я не могу»; «На что это будет похоже, когда я от службы откажусь, когда служба моя понадобится?»; «Долг чести требовал моего присутствия в войске императрицы» (Гринёв).

   5. «С омерзением глядел я на дворянина, валяющегося в ногах беглого казака» (Гринёв о Швабрине).

   6. «Не казнь страшна… Но дворянину изменить своей присяге, соединиться с разбойниками, с убийцами, с беглыми холопьями!.. Стыд и срам нашему роду!» (старший Гринёв).

ІV. Засвоєння навчального матеріалу

1. Завдання

     Знайдіть та порівняйте правила дворянської честі у романі О. Пушкіна з кодексом істинного лицаря у романі «Айвенго» ( комп’ютер ). Який злочин найстрашніший для лицаря і дворянина? (Зрада честі й обов’язку. Покарання невідворотне (Фрон де Беф, Бріан де Буагільбер, Швабрін)).

2. «Думай – Працюй у парі – ділись»

   1) Що спільного у принципах побудови романів В. Скотта і О. Пушкіна? (У центрі оповіді – закохана пара, чия доля залежить від повороту історичних подій).

   2) Порівняйте декілька епіграфів до глав у романах «Айвенго» і «Капітанська дочка». У чому їхня роль?

   3) Порівняйте роль введених у тексти романі В. Скотта і О. Пушкіна стилізацій народних балад і народних пісень. Наприклад, пісня Ульріки (розділ 31) і пісня «Не шуми, мати зелёная дубравушка…» (гл. 7 «Незваный гость»).

   4) Чим схожі між собою Гурт і Савелійович? Чим вони відрізняються?

   5) Яку роль відіграє випадок у долях Айвенго і Гріньова?

   Які випадковості керують долею Айвенго? Випадкова зустріч із Бріаном де Буагільбером і пріором, яких він відводить у дім свого батька; випадково Айвенго зустрічається у домі батька з Ісааком; випадково Чорний Лицар опиняється на турнірі і рятує Айвенго тощо.

   Які випадковості керують долею Гріньова? Випадково застигнутого бураном, йому випадково допомагає чорнобородий мужик, який випадково виявляється Пугачовим; випадково Гріньов дізнається, що Маша в руках зрадника Швабріна тощо.

3. Запитання

   1) Що спільного у романах В. Скотта і О. Пушкіна?

   2) Хто з героїв вам подобається більше – Айвенго чи Гріньов? Чому?

   3) У що вірить Айвенго і у що вірить Гріньов? Хто, на вашу думку, більш вільний?

V. Закріплення вивченого матеріалу. Підведення підсумків

1. Завдання

   Знайдіть у розділі «Пугачовщина» роздуми Гріньова, що полемізують з ідеєю Скотта про історичні закономірності розвитку суспільства: «Історія розвивається за особливими законами. Суспільство проходить через періоди жорстокості, поступово просуваючись до більш морального свого стану. Ці періоди жорстокості пов’язані з боротьбою завойованих із загарбниками. Як наслідок, кожний наступний етап розвитку, примиряючи ворогів, робить суспільство більш досконалим». Жахливі плоди завоювань, змальовані  у романі В. Скотта, перекликаються із жорстокими сценами бунту у романі Пушкіна (гл. 7 «Приступ», «Пропущенная глава»). 

  «Когда вспомню, что это случилось на моём веку и что ныне дожил я до кроткого царствования императора Александра, не могу не дивиться быстрым успехам просвещения и распространению правил человеколюбия. Молодой человек! если записки мои попадутся в твои руки, вспомни, что лучшие и прочнейшие изменения суть те, которые происходят от улучшения нравов, без всяких насильственных потрясений». ( О. Пушкін «Капітанська дочка»).

   «Не приведи Бог видеть русский бунт – бессмысленный и беспощадный. Те, которые замышляют у нас невозможные перевороты, или молоды и не знают нашего народа, или уж люди жестокосердые…»

   - У чому відмінності у поглядах письменників на закономірності розвитку суспільства?

2. «Ланцюжок дискусії»

   - З ким із авторів ви більше погоджуєтесь? Чому? (Висловіть і аргументуйте свою точку зору).

3. Аналіз епіграфу

    - Чи відомий вам автор цього вислову?

    - Поясніть вираз французького романіста?

    - Як ви вважаєте, чи можна віднести до романів «Айвенго» і «Капітанська дочка» цей принцип? Аргументуйте свою точку зору.

4. Перегляд уривків художнього фільму « Айвенго» та « Капітанська дочка».

VІ. Домашнє завдання:

   Підготуватися до контрольної роботи «Героїчне минуле у літературі.     Скласти кодекс честі сучасного лицаря при допомозі комп’ютерних технологій.

Урок мировой литературы на тему: « Наш Чехов» .    Урок прогнозированного чтения рассказа  А.П. Чехова « Тоска».

Звучит  музыка П. Чайковского ( концерт № 1 ).                                             УЧИТЕЛЬ: В человеке должно быть  все прекрасно : и лицо , и одежда , и душа , и мысли. Эти  слова принадлежат  великому  русскому  писателю          А. Чехову.   Зажигает  свечу .                                                                            УЧИТЕЛЬ: Чехов!  Как много связано в душе каждого из нас с этим  именем.  Пожалуй, первое, что  бросается в глаза – его удивительная  деликатность и скромность, интеллигентность, самоотверженность и  отзывчивость. Застенчивая улыбка, ласковый  прищур глаз, внимательный  и добрый  взгляд – таким чаще всего вспоминается  человек. Нет, он  не отлит в бронзу и не застыл в ней, он остался живым , близким и родным талантливым писателем: сначала, на заре всемирной славы  - Антошей Чехонте, а  потом – великим Чеховым, создавшим бессмертные лирические драмы  «Дядя Ваня», «Вишневый сад», «Три сестры», «Чайка», «Человек в футляре», «Дама с собачкой».

( Звучит фрагмент музыки из балета П. Чайковского « Лебединое озеро»)

Учитель: Чтобы понять Чехова – писателя, Чехова – драматурга, Чехова – создателя нового театра, необходимо познакомиться с Антошей Чехонте, заглянув в его юность, полную юмора и забав, в которых уже тогда проступили черты будущего русского юмориста, заразившего смехом не только современников, но и последующие поколения. ( звучит « Лунная соната» №14 Л. ван Бетховена).

Ученик: Из воспоминания писателя И. Бунина: « Он работал почти 25 лет. Сколько плоских грубых упреков он выслушал! Один из самых деликатных русских писателей, он никогда не говорил языком праведника. Точен и скуп он был на слова даже в обыденной жизни . Словом он чрезвычайно дорожил,  говорил всегда ясно, правильно. Высокопарное фальшивое слово действовало на него резко. Будь он жив , не дошли бы мы до такой пошлости, косноязычия, бесстыдства, лживости. Слишком рано он умер.»

Ученик: Важное место в жизни Чехова занимал театр . Он не только писал пьесы, но принимал личное участие в жизни театра, подружился со Станиславским и Немировичем – Данченком  - руководителем Московского театра, встретил и полюбил Ольгу Книппер – ведущую актрису МХАТа.

Ученик:  ( стих Александра Федорова)

Я его часто вспоминаю.

Вот и теперь передо мной

Стоит он , точно как живой,

Такой , каким его я так люблю и знаю:

Сухие , тонкие черты,

Волос седеющие пряди

И эта грусть в глубоком взгляде,

Сосредоточенном и полном доброты:

Больной и бесконечно милый,

Он был похож на первоцвет,

Сквозь снег пробившийся на свет,

 Чтоб возвестить весну.

Ученик: « Чехов… один из лучших друзей России, - писал Горький,  - друг умный, беспристрастный , правдивый,  - друг, любящий ее, сострадающий ей во всем. И Россия … долго не забудет его, долго будет учиться понимать жизнь по его писаниям, освященных грустной улыбкой любящего сердца, но его рассказам , пропитанным глубоким знанием жизни, мудрым беспристрастием и состраданием к людям, не жалостью, а состраданием умного и чуткого человека,  который все понимает».

Ученик: Умер Чехов, умер один из лучших писателей. Пройдут годы, столетия, грядущие потомки, о счастье которых с такой очаровательной грустью мечтал Чехов, произнесут его имя с признательностью и тихой печалью.

Ученик: ( читает стих Ю. Друниной « Ялта Чехова».)

Брожу по набережной снова.

Грустит не рейде теплоход.

И прелесть улочек портовых

Вновь за душу меня берет.

Прохладно, солнечно и тихо.

Ай – Петри в скудном серебре.

Нет, не курортною франтихой

Бывает Ялта в Январе.

Она совсем не та , что летом –

Скромна, приветлива, проста.

И сердце мне сжимает эта

Застенчивая красота.

И вижу я все чаще , чаще,

В музейный забредая сад.

Бородку клином,  плащ летящий,

Из – под пенсне усталый взгляд….

Учитель: Тема нашего  урока « На Чехов».  Урок прогнозированного чтения рассказа « Тоска».

Цели урока:

1.     Образовательные:

·        Познакомить воспитанников со своеобразием чеховских рассказов;

·        Учить умению прогнозировать концовку произведения;

·        Научить правильно оценивать ситуацию, героев, опираясь на говорящие детали;

·        Научить обобщать прочитанное, услышанное

2.     Воспитательные:

·        Формировать у воспитанников навыки совместной деятельности, самоанализа, самооценки;

·        Формировать умение слушать, уважать чужое мнение;

3.     Развивающие:

·        Развивать устную и письменную речь через прогнозирование текста;

·         Развивать умение синтеза, анализа, сравнения.

Тип урока:  урок прогнозированного  чтения.

 Учитель : ( читает рассказ Чехова « Тоска»).  Ученики прогнозируют концовку рассказа, делят рассказ на части .

Беседа по содержанию рассказа.

Итог урока: Ребята! А если уходит тоска, то , что всегда остается?  Вечность. У поэта Саши Черного есть замечательное стихотворение « Памяти Чехова». Послушайте.

Ах, зачем  нет Чехова на свете!

Сколько вздорных – пеших и верхом,

С багажом готовых междометий

Осаждало в Ялте милый дом…

День за днем толклись они , как крысы,

Словно был он мировой боксер ,

Он шутил, смотрел на кипарисы

И прищурясь, слушал скучный взор.

Учитель: В плеяде великих писателей засияет как звезда первой величины имя А. П. Чехова рядом с Буниным, Гоголем, Толстым.

( Тушат свечу).

  

Загребельна Надія Максимівна

Дата народження:   24.02. 1959р.

Освіта: вища, Кіровоградський інститут                  ім. О.С. Пушкіна 1993р. Спеціальність:           “ Російська мова і література. ”

Трудовий та педагогічний стаж: 38 років.

Підвищення кваліфікації: 2012 р. Кіровоградський інститут післядипломної перепідготовки, травень місяць.

Педагогічне кредо:

Тільки той, хто не боїться великих невдач, зможе досягти великого успіху ”.                                                                  Джон Кенеді.

Урок світової літератури в 7класі за оповіданнями К.Паустовського"Спішіть робити добрі справи"

Мета  уроку:  розкрити поняття «добро», «добрий»; з’ясувати, як учні уявляють і

                        розуміють ці поняття; познайомити з життєвим і творчим шляхом

                        письменника К. Паустовського та композитора Едварда Гріга; формувати

                        і розвивати уміння розкривати задуми оповідань « Корзина с еловыми

                        шишками» , « Телеграмма», « Снег»; допомогти побачити як розкривається

                        підвищений інтерес письменника до добрих почуттів людини; ознайомитися

                        з особливостями опису природи в оповіданнях Паустовського; вчити

                        знаходити і визначати художні засоби виразності в творах; виховувати

                        у дітей доброту; виховувати читацьку культуру; розширити літературний

                        кругозір читачів.

Обладнання:  портрет К. Паустовського, епіграф уроку, виставка малюнків і творчих

                         робіт  учнів, музичний супровід ( записи Е. Гріга).

Епіграф:         Пускай на всем ,что совершаешь ты,

                         Проступит след душевной чистоты:

                         Ведь дело не во внешности твоей,

                         А только в человечности твоей.

                                                                   Муса  Джаміль.

І .  Організаційний момент

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності.

       Рефлексія. Сигнальні картки.

Сьогодні я хочу звернути вашу увагу на три оповідання К. Паустовського, в яких він проявляє підвищений інтерес до добрих почуттів людини.

Людяність, доброта – слова – синоніми.

Добро, доброта, добрий – однокорінні слова. Що вони означають?

А де ви ще зустрічали такі слова? – Доброта,добрий? А ще де?

В тлумачному словнику ці слова пояснюються так: Добро – все позитивне, хороше, корисне.  Добрий -  той, хто робить добро іншим, на благо іншим.

   А які ви знаєте прислів’я,  приказки про добро?

 Діти! А як ви розумієте, що таке доброта? Пропоную уявити це слово в кольорі або в якійсь геометричній фігурі. Яка вона доброта, в вашій уяві?

І ось ми побачимо як представлена доброта в оповіданні К. Паустовського. Але перш за все , я хочу запитати вас , а чи зустрічалися ви раніше з творчістю цього письменника? Можливо й зустрічалися, переглядаючи дитячі кінофільми, мультфільми « Телеграма»,      « Північна повість», «Растрепанный воробей», « Теплый хлеб» ( мульт.) , «Корзина с еловыми шишками», « Стальное колечко», ( мульт.) , « Солдатская сказка», « Остров без любви».

А зараз наші учні ознайомлять з життєвим і творчим шляхом письменника.

ІІІ. Робота над темою уроку.

1. Аналіз оповідання « Телеграма».

а) Виступ учнів з презентацією оповідання.

 Бесіда: -  Який епізод більше всього вас зхвилював? Залишив слід в душі?

               - Який опис природи допомагає висловити основну думку?

               - Як показана доброта людей в оповіданні?

               - Який урок дав нам тут письменник?

2. Аналіз оповідання « Сніг».

Виступ групи учнів з презентацією оповідання

Бесіда:  -    В оповіданні в описі природи який образ головний?

-          Хто з героїв оповідання підкреслює доброту?

-          А є майбутнє в головних героїв цього оповідання?

-      А чому героїня заперечувала, що вона з Потаповим раніше ніколи не бачилася і не зустрічалась?

Учитель: У Паустовського була велика мрія зібрати збірник біографій найбільш цікавих,

                 знаменитих людей, описати деякі випадки із життя.

1. Аналіз оповідання « Корзина с еловыми шишками».

    Це оповідання про композитора Едварда Гріга.

а) Виступ групи учнів з презентацією оповідання.

 Бесіда:  - Яку роль грає тут музика, як вона впливає на людину?

               - Який епізод більш всього залишив слід в душі?

                - В чому прославилась доброта в оповіданні?

                - Чому Гріг вважав себе щасливою людиною?

Учитель: Паустовський подарував нам чудове оповідання про норвежського композитора

                 Гріга, про цього доброго « чарівника і великого музиканта». Едвард Гріг

                 народився 15 червня 1843 року в Бернгені – Норвегія  в багатодітній сімї. 

                 Любов до музики йому привила мати, яка чудово володіла музичним

                 Інструментом – піаніно, і перші уроки  музики він отримав в неї. Гріг був

                 композитором періоду романтизму, музичний діяч, піаніст, диригент.

                  Його творчість формувалась під впливом норвежської народної культури.

                 Він був композитором яскравого національного плану. Композитор не стільки

                 використовував фольклор, стільки намагався сфокусувати в своїй творчості

                 атмосферу Норвегії, її пейзажі . Його талант високо цінували  Ліст, і

                 Чайковський . Обидва вони  і Гріг , і Паустовський – великі майстри:

                 один майстер словами, другий музикою пробуджують в нас чисті і добрі

                 почуття ( відео і музика Гріга) .

Учитель: Ці оповідання Паустовського глибоко гуманістичні твори. Письменник                                                           

                   приходить  на допомогу тим, хто хоче любити життя, природу, людей;              

                   він переконує читача, що потрібно спішити творити добрі справи.

То ж зверніть увагу на епіграф уроку, прочитайте слова очима і пропустіть їх через свої серця. У нас є невелика виставка книг з оповіданнями К. Паустовського. Перечитайте їх. Не пошкодуєте!

ІV. Підсумок уроку.

 Урок підійшов до кінця. Хотілося б, щоб ніхто із вас не був на місці Насті з оповідання             « Телеграма», щоб у вас хватило мудрості, бажання і терпіння творити добро, так як зробили композитор Е. Гріг, і актриса Тетяна Петрівна.

  Хочеться, щоб ви запам’ятали мудрі слова із давньої книги Біблії: « Да светит свет вам пред людьми, чтобы они видели ваши добрые дела….»  ( Нагорная проповедь Христа. Библия. Глава V).

В цих словах, написаних декілька віків назад, вкладена глибока суть ( ідея): люди завжди цінували добро і доброту і схилялися перед тими, хто ніс в собі ці якості. Хай вони будуть належати і кожному із вас. Всього вам найкращого.

V. Оцінювання роботи учнів на уроці.

VІ . Домашнє завдання: міні – твір « Мої добрі справи»; читають оповідання Паустовського «Золота роза»; малюють малюнки до прочитаних творів.У