Тема:            Тема кохання у творчості українських та

                             російських поетів ХХ століття

               (інтегрований  урок української  та зарубіжної літератури)

                                                                               Любов – це таємниця. Ти слухаєш музику і в

                                                                      тебе мурашки по тілу. Чому? Це відчуття.Те ж саме

                                                                     і відносини між чоловіком та жінкою. Ти відчуваєш

                                                                     її чи ні.

Святослав Вакарчук

                                                  

Мета:

          навчальна:засобами художнього читання, музики і співів передати

          чарівність поетичного слова, викликати в учнів естетичну насолоду від

          поезії; навчати школярів працювати з додатковими джерелами, виділяти

          головне, висловлювати власну думку з приводу порушених проблем;

           розвиваюча: сприяти розвитку логічного мислення учнів, розвивати уміння

          чітко і відверто висловлювати свої думки; утверджувати в юнацьких душах

          доброту, милосердя, красу і щирість почуттів

          виховна:  виховувати в учнів почуття прекрасного, естетичний смак,

          чуйність і повагу до почуттів інших;

Обладнання:  портрети поетів, видання творів, ілюстративні матеріали ,

 словник літературознавчих термінів,  цитати видатних людей про кохання,

аудіозаписи пісень, кліпи, презентаційні слайди.

    Клас поділений на 6 груп, парти розставлені у формі напівкола, на кожній парті –

    табличка  з імя’м  поета,його книги

Тип уроку : урок позакласного читання.

                                                          Хід уроку:

І. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми і мети

   уроку.

Вступне слово вчителів:

Вчитель української літератури  : Любов, кохання…Таке знайоме і таке хвилююче слово. Любов – одне слово, а скільки навіює думок, спогадів, переживань. До когось вона прийде вперше, а хтось вже душею і серцем відчув її. Як би не змінювалося наше життя, а кохання залишиться назавжди в наших  серцях.
   Усім відоме висловлювання Ф.М.Достоєвського, що краса врятує наш світ. Саме краса надзвичайного почуття – любові – стверджує в людині людське. Доки існуватиме це почуття, доти у світі пануватиме гармонія, єдність, лад. Кохання дарує нам багато радості, щастя, світла, тепла і ніхто не в силі від нього відмовитися.

Вчитель зарубіжної літератури : Кохання... Це почуття прекрасне і чарівне, воно надихає людину якоюсь дивовижною силою, примушує робити дурниці й здійснювати подвиги, воно окрилює, робить людину трішечки божевільною. Це почуття світле, радісне. Ми старіємо і помираємо, але кохання залишається вічно.Послухайте легенду про любов, про її силу, красу і велич.

        Колись, дуже давно, на Землі був острів, на якому мешкали усі духовні цінності. Та одного разу вони зауважили, що острів почав опускатись під воду. Усі цінності сіли на свої кораблі і поплили світ за очі.  Залишилась тільки  Любов. Вона чекала до останнього, але коли вже чекати було нічого, їй  теж закортіло податися  геть. Тоді вона звернулась до Багатства і попросилась до нього на корабель. Але Багатство відповіло:
– На моєму кораблі багато дорогоцінностей і золота, для тебе тут не вистачить місця.
Коли повз пропливав корабель Суму, вона попросилась до нього, але той відповів:
– Вибач, Любове, я такий сумний, мені треба завжди залишатися на самоті.
Тоді Любов побачила корабель Гордості і попросила про допомогу  її, але та сказала, що Любов порушить гармонію на її кораблі.
Поруч  пропливала  Радість, але вона така була перейнята веселощами, що навіть не почула, як її кликала Любов.
         Тоді Любов впала у відчай. Але раптом вона почула голос десь позаду:
– Ходімо, Любове, я заберу тебе з собою.
Любов озирнулася і побачила старого. Він довіз її до суші, і коли
старий поплив, Любов  спохопилась, адже вона забула запитати його ім'я.
Тоді вона звернулась до Знання:
– Скажи, Знання, хто врятував мене? Хто був цей старий?
Знання подивилось на Любов:
– Це був Час.
– Час? – перепитала Любов. –  Але чому він врятував мене?
Знання ще раз поглянуло на Любов, потім вдалеч, куди  поплив старий:
– Тому,  що тільки Час відає, якою важливою в житті є Любов.

Вчитель  української літератури  :  Звичайно ж , немає поетів, які б не писали про любов – вже надто значне місце вона посідає у спектрі людських почуттів. Кажуть, здатність до любові є мірилом людської душі. Любов підносить, ошляхетнює людину навіть тоді, коли несе страждання. Почуття любові, можливо, як ніяке інше , прагне висловлення. Ось чому кохання дуже часто дає поштовх до творчості, до самовираження. Скільки написано творів, у які поети намагалися вкласти всю силу свого почуття! 

     Здається, що всі можливі нюанси любовних почуттів уже зафіксовано в поетичному слові. І  якщо це втілення емоційних станів у слово відбулося на справжньому мистецькому рівні – то це означає, що здійсненна “матеріалізація” почуття , що воно вже передасться іншим людям,  “зарядить”  їх тим духовним  станом, який пережив поет. Тому спілкування з такою поезією – це збагачення власного духовного світу, його урізноманітнення  і – обов’язково – це розвиток найпрекраснішого в людині.

Вчитель зарубіжної  літератури  : Може виникнути запитання: вже так багато написано чудових поезій про кохання, то чи ж не загрожує любовній ліриці самоповторення, яке свідчитиме про вичерпування теми? Насправді тема любові є невичерпною, бо невичерпним є духовний світ людини. Відомо ж бо, що кожна окрема людина – це неповторний світ.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів:

Евристична бесіда

-         Які вислови видатних людей про кохання ви знаєте?

На все є час — на милу недосвідченість
і переконання у власній правоті,
і на любов, що благодатна, вічна,
буває раз і тільки раз в житті.
Л. Костенко
                                                              * * *

Квітки любові розквітають

Єдиний раз, єдиний раз.

                                      О. Олесь

                                                                                 ***

… Любов найвища в світі,
Що по духу нас єднає.
В неї є лише початок,
А кінця вона не має!
Л.Забашта

* * *

Кохання  -  це хвороба, якою можна захворіти тільки  раз на все життя. А все інше це просто симпатія...      В.Симоненко

- Яка лірика називається інтимною?

Інтимна лірика (фр. intime, від лат. intimus — «найглибший», «потаємний») — умовна назва ліричного твору, в якому панівний мотив — любовна пристрасть автора. Таку лірику ще називають «любовною», або «еротичною». Інтимна лірика розкриває широкий діапазон душевних переживань, постає найяскравішим художнім документом історії людського серця; основні мотиви поезії мають еротичне забарвлення, зумовлюють витончену інтимізацію буття, втаємничення у заповітні істини. Інтимна лірика присутня у  творчості, зокрема Ф. Петрарки та Данте Аліг'єрі, Гафіза й О.Пушкіна, Т.Шевченка й І. Франка, В. Сосюри й Наталі Лівицької-Холодної. ( « Літературознавчий словник»).

ІІІ. Основна частина уроку. Ознайомлення з новим матеріалом

Вчитель: Безперечно, до теми кохання зверталися безліч поетів. Сьогодні на уроці ми з вами поговоримо про інтимну  лірику українських та російських поетів ХХ століття на прикладі творчості  Павла Тичини, Марини Цвєтаєвої, Володимира Сосюри, Сергія Єсеніна, Ліни Костенко та Анни Ахматової.

Презентація творчих проектів учнів ( робота в групах )

 1 група   :     Павло Тичина  
1.    Учень 1Павло Тичина — видатний український поет, відомий перш за все як ніжний лірик. Його пейзажні за риси, інтимна поезія, філософське сприйняття світу не можуть не захоплювати, не зачаровувати.

Так, читаючи збірку "Сонячні кларнети", де сконцентровані, здається, усі почуття й переживання автора, ми ніби й самі переносимося в його поетичний світ, наповнений барвами та музикою.

       Інтимна лірика П. Тичини вражає нас силою відчуттів, вдало підібраними образами-порівняннями, які, немов картина художника, показують нам внутрішній світ ліричного героя. Для його творів характерним є зображення внутрішніх почувань через зорові образи природи.

     У вірші "Десь надходила весна" етапи закоханості та стосунків із дівчиною змінюють один одного так само, як і пори року: весна — візит кохання, літо — переломний момент, зима в поезії — пора розчарування й туги:

Зажуривсь під снігом гай. —

Я сказав їй: що ж... прощай!

Простенькі, на перший погляд, невибагливі пейзажні зариси приховують у собі велике смислове навантаження. Символізуючи перебіг почуттів від спалаху до згасання, вони звучать сильно й виразно.

       Якщо уважно вивчити доробок Павла Тичини, то можна помітити, що саме символізує те чи інше природне явище. Так, змалювання хмар у поезіях майстра слова означає, що йдеться про сумний, тужливий настрій. Це можна побачити у вірші "Я стою на кручі", "З кохання плакав я...":

З кохання плакав я, ридав.

(Над бором хмари муром!)

Той плач між нею, мною став —

(Мармуровим муром...)

Так само можна відмітити й інші постійні символи поезії Павла Тичини: весна — кохання, сонце — радість, любов до життя, вітер — доленосні зміни тощо. Кожен із цих образів змушує читача шукати підтекст у віршах і знаходити його у свіжих авторських співставленнях і порівняннях, дозволяє глибше зрозуміти думки та переживання ліричного героя.

        Ліричний герой  Тичини захоплений очима коханої, її красою. Йому здається, що всі дива Всесвіту «горять-усміхаються» в милих дівочих очах. Звучить радісний тріумф юнацького кохання, котрого поділяють із ним навіть небеса.
Недарма твори митців-символістів є одними з найцікавіших в історії світової літератури. Треба мати неабиякий талант і фантазію, щоб зуміти описати всі внутрішні поривання людини через систему символів, нових та оригінальних.

2.   Учень 2  декламує вірш П. Тичини « Ви знаєте, як липа шелестить?..»

3. Презентація пісні на слова П. Тичини « О,  панно Інно…» 

2 група   :     Марина   Цвєтаєва
1.    Учень 1З усіх тем творчості Марини Цвєтаєвої тема кохання та стосунків між двома людьми – найбільш священна й потаємна. Та її Цвєтаєва гордо проносить через усю свою поезію.Більш того, дивно, що, на відміну від інших поетів, Марина Іванівна все життя співає свою пісню любові єдиній і неперевершеній людині – своєму чоловікові. Її віршам притаманна максимальна експресія та емоційність почуттів. Вона кохає всим єством і нічого не приховує ані від себе, ані від інших. І лише читаючи рядки її творів, ми можемо по-справжньому зрозуміти силу почуттів поетеси.

      Кохання для цвєтаєвської героїні - «пожар в груди», вічне чудо, до якого неможливо звикнути. Це кохання всеосяжне, воно відкриває поезію світу. Тема кохання в її поезії знаходить безліч інтерпретацій. Це ніжне, проникливе почуття («Мы стобою лишь два отголоска», «Наклон») і безоглядна і жагуча стихія («Два солнца стынут, - о Господи, пощади!»). Кохання - це і лукава гра («Комедьянт»), і суворий іспит («Любовь»). Вона і велично мудра («Никто ничего  не отнял») і трагічна («Циганская страсть разлуки»). З коханням зв’язує поетеса тверду рішучість і почуття приреченості («ПоэмаКонца»).

Нескінченна безліч відтінків любовних переживань свідчать про безкрайність почуттів і багатство душі ліричної героїні Цвєтаєвої. Вона тонко відчуває красу світу, її вабить і реальність, і світ фантазій і мрій. Їй в однаковій мірі дорогі і сьогодення, і минуле, і «область преданий». Це сильна, яскрава особистість, нею рухає бажання все зрозуміти і пережити: «Я  жажду сразу – всех дорог!». Стихійна сила її натури така велика, що вона готова кинути виклик усьому світу:

Пригвождена к позорному столбу, 
Я всё ж скажу, что я тебя люблю. 
Что ни одна до самых недр – мать 
Так на ребёнка своего не взглянет. 
Что за тебя, который делом занят, 
Не умереть хочу, а умирать. 
Ты не поймёшь, – малы мои слова! – 
Как мало мне позорного столба!

2.   Учень 2  читає вірш  М. Цвєтаєвої   «Вчера еще в глаза глядел»

3. Презентація пісні на слова М.  Цвєтаєвої  « Не отрекаются, любя» у  виконанні Алли Пугачової

3 група   :     Володимир Сосюра 
1.    Учень 1    Володимира Сосюру справедливо вважають майстром інтимної лірики: він міг дібрати такі слова, такі епітети та метафори, створити такі образи, що читач не міг залишитися байдужим до почуттів ліричного героя. Інтимні вірші поета наповнені такою потужною енергетикою, яка підхоплює тебе, і ти вже мимоволі починаєш жити разом з героєм того чи іншого вірша, сповнюєшся його почуттями.

Кожен із віршів — це лише мить із чийогось життя, проте в ній — вічність, весь світ, бо подібні почуття знайомі чи не кожній людині. "Так ніхто не кохав", "Васильки", "Люблю", "Ти", "Любов", "Білі акації будуть цвісти", "Коли потяг у даль загуркоче" — ці твори ніжні й ліричні, бурхливі та палкі, вони давно вже увійшли до скарбниці нашої літератури.

Душа ліричного героя Сосюри настільки сповнена почуттів, що він вже не може носити їх у собі — ділиться ними з навколишнім світом, з усією планетою.Поет точно передає стан ліричного героя: "в'яне серце моє од щасливих очей", "розливається кров і по жилах тече, ніби пахне вона лободою", він готовий на подвиги, може зірвати "Оріон золотий". Силу почуттів ліричного героя поет підкреслює, використавши прийом обрамлення — закоханий повторює слова любові ніби молитву, заклинання. Деякі вірші Володимира  Сосюри  мають  присвяту — Вірі Б. — Вірі Каспарівні Березіній, першій дружині поета. Отож, не дивно, що автор так добре зміг передати стан закоханої людини, бо писав свої вірші  із себе.

 У своїх поезіях автор порівнює кохання із зорею над степом ("Любов"), чує солов'їв серед зими ("Сьогодні"), стан його душі гармонійний зі станом навколишнього середовища: синій колір у вірші "Васильки" — це те, що єднає закоханих.

Кохана здається ліричному героєві ідеалом, у її очах "море синіє", "сонце цвіте", вона для нього — найкраща пісня, твір мистецтва, чарівниця, що дарує весну серед зими:

Крізь огні, у блакитнім тумані,

Крізь вечірню міську каламуть

Ти ідеш, і мов квіти весняні

На снігу за тобою цвітуть.

Сосюра не ідеалізує кохану, не робить із неї об'єкт обожнювання, вона реальна, земна, та для закоханого вона найвродливіша, краща за всі ідеали, йому нікого і нічого не треба, окрім неї.

       Лірика Сосюри і приваблює саме тим, що поет говорить про велике почуття простими, знайомими словами, описує переживання, близькі багатьом людям. Ці вірші теплі і начебто якісь рідні. І саме тому твори, написані Сосюрою багато років тому, є актуальними і сьогодні і, я думаю, будуть хвилювати душі ще багатьох поколінь.

2.   Учень 2  читає вірш  В.Сосюри « Так ніхто не кохав…»

3. Презентація пісні на слова В . Сосюри «Чи винен я » у  виконанні  Павла  

Склярова   

4  група   :     Сергій Єсенін 
1.    Учень 1   Кохання. Спочатку для Єсеніна це було природнє  почуття, гармонійне поєднання людини з природою. Яким натхненням пройняті рядки, де поет порівнює березу з коханою дівчиною:

Зеленая причёска,

Девическая грудь,

О тонкая березка,

Что загляделась в пруд?

 1917-й рік стає поворотним моментом у долі та творчості поета. Природнє перетворюється на грубе, іноді жорстоке, натуралістичне. Лірика московського періоду та останніх років життя поета описує в основному любов нещасну, приречену на розставання. (Це вірші «Я помню, любимая, помню…», «Письмо к женщине»). Розгульне , скандальне життя не може поєднуватися з щирою любов’ю; в декількох віршах Єсенін пише про відмову від такого способу життя заради любові («Заметался пожар голубой…»). Останні вірші поета знову трагічні, в них звучить мотив нерозділеного, нещасного кохання.

Сергій Олександрович був не просто поетом, він був художником і навіть музикантом. Така чуттєва натура артиста страждала від самотності. Він був одружений тричі. Міняв одну коханку за іншою. Жодна не принесла йому довгоочікуваного щастя. Але всі вони були свого часу одкровенням для поета. Кожна ставала музою.

Тема кохання в ліриці Єсеніна не була схожа на ті ж переживання у інших. Автор зробив її  дуже інтимною. Ця тема у віршах Єсеніна розкрита з усією пристрастю. Можливо, саме тому його поезія досі залишається такою актуальною. Вона завжди буде популярною, улюбленої багатьма. Адже він говорив для людей і про людські почуття.

Поет розумів це. Тема кохання в ліриці Єсеніна доступна і зрозуміла кожному. Всі її переживають. Більшість страждає від якихось проблем.

2.   Учень 2  читає вірш   Сергія Єсеніна  « Заметался пожар голубой»

3. Презентація  відео до поезії С.Єсеніна «Ты меня не любишь, не жалеешь» , текст читає Сергій   Безруков

5 група   :     Ліна Костенко
1.    Учень 1  Коли Бог не хоче дати людині долю, він дає їй талант. І тоді талант стає долею митця. Хтозна, чи можна це віднести до Ліни Костенко. На жаль, вона дуже мало розповідає про себе, про свою жіночу долю. Але талантом Бог її нагородив великим. Якось Гете сказав, що жінка-поет не здатна писати про речі, які вимагають аналізу, зусилля розуму. Жіноча область творчості — це почуття. Ліні Костенко вдається усе. Вона говорить про серйозне, важливе, вічне, аналізує, робить висновки, розмірковує — і все це пропускає через своє чутливе серце. Уся її творчість по-чоловічому поміркована, мудра і по-жіночому пристрасна.
    Великий пласт творчості Ліни Костенко — це поезії про кохання. Ліричні, задушевні твори про почуття, яке може прийти до людини у будь-якому віці, а може і ніколи не прийти. Людина, яка, проживши життя, так і не пізнала справжнього кохання — найнещасніша із людей.
        Ліричні героїні Ліни Костенко кохають ніжно, віддано, але це прекрасне почуття не затьмарює їм світу, не відбирає розуму, не робить слухняними і покірливими. Воно може принести сльози чи щасливу посмішку, горе чи радість, але ніколи не зможе примусити людину забути, хто вона є і яке її призначення на землі.

     Лірична героїня любовної лірики Ліни Костенко – не емансипована жінка кінця двадцятого віку. Вона – немов би з минулого сторіччя. До коханого звертається на Ви, як Анна Ахматова і Марина Цвєтаєва. Для неї любов – явище духовно піднесене. Це не старомодність, не занудство, а глибоке розуміння святості почуття. Вона – поет від Бога. Людина, якій дано глибоко почувати і точно все розуміти . Вона знає краще за інших, що таке любов, і тому не терпить приниження цього почуття

2.   Учень 2  декламує поезію Ліни Костенко « Осінній день березами почавсь…»

3. Презентація  кліпу  на поезію Ліни Костенко   « Моя любове»

6  група   :     Анна   Ахматова 
1.    Учень 1  Поезія А. Ахматової виникла в лоні так званого «срібного віку». У час виходу друком її першої поетичної збірки, авторка опинилась серед великих і яскравих поетів, серед яких були Брюсов і Бальмонт, Бєлий і Сологуб, Гумільов і Іванов, а згодом — Маяковський, Мандельштам, Цветаева і Єсенін. Вона черпала з надбань «срібного віку» надзвичайну словесну культуру і дух новаторства. 

Лірика Ахматової цього періоду — це лірика кохання. Але тема кохання в її творах значно глибша і значиміша за традиційні уявлення, адже не слабкістю особистості позначена вона, а надзвичайною силою волі. Її лірична душа виступає бунтівною і незалежною, а не пригніченою і покірною. Тому тінь внутрішнього благородства позначається навіть на стражданнях. Почуття поетеси звернені до різних героїв, злитих в єдиний образ великого справжнього кохання, не тимчасового і миттєвого, а всеосяжного і внутрішньо необхідного.

Ты, росой окропляющий травы,

Вестью душу мою оживи,—

Не для страсти, не для забавы,

Для великой земной любви.

(«Эта встреча никем не воспета...»)

Розвиток ахматівської поезії впродовж усього життя авторки проходив на підґрунті вітчизняної культури. Титулована колись званням «Сафо XX століття», Анна Ахматова вписала у Книгу Любові нові сторінки, відзначені найглибшим психологізмом і влучністю. 

2.   Учень 2  читає вірш   Анни Ахматової

3. Презентація  відео до поезії Ахматової « Я сошла с ума, о мальчик странный »   

ІV.  Підсумок уроку

Вчитель української літератури  : Отже, сьогодні на уроці ми побували в чарівному саду поезії, наповненої музикою, налаштували струни свого серця на високі почуття

     Кожна людина повинна побудувати у своєму серці "храм любові". А якщо збудувала, то цей "храм" треба зберегти. А  це – набагато складніше.  Як казав Г. С Сковорода: "Спочатку сам ти маєш полюбити, щоб тебе могли полюбити інші... Любов виникає з любові..."

Вчитель зарубіжної літератури  : Сьогодні ви почули прекрасні слова українських  та російських митців. Якщо ви слухали з відкритим серцем, я впевнена , що ви зрозуміли ті істини, які не тільки вчать, а й перевертають все життя. У відомого естрадного співака В.Цоя є хороші слова : « Смерть   стоит того, чтобы жить, а любовь стоит того, чтобы ждать». І я хочу, щоб ваше життя було великим, прекрасним і радісним.

       А закінчити наш урок дозвольте словами  Ліни Костенко ( читає вірш « І все на світі треба пережити…»)

                                                  

Тема:  Зіткнення з таємним – дар дитинства. Точка зору дорослого і дитини в новелі Г.Уеллса «Чарівна крамниця»    

     Мета: простежити за своєрідністю сприй­няття подій героями твору; вияснити перевагу «слав­них хлопчиків»; виразно читати (зокрема в «ролях», коментоване читання) і емоційно сприймати уривки твору; навчити розуміти авторську фантазію в контексті жанру; дати оцінку моральним якостям, вчинкам персонажів;

     розвивати творчу уяву, навички зв’язного мовлення, спілкування, аналізу і систематизації навчального матеріалу, уміння висловлювати свою думку та обґрунтовувати її;

     виховувати повагу до літературної творчості, формувати бажання й уміння бачити дивовижне в житті, оптимістичне сприйняття світу, прагнення дарувати дива оточенню.

    Обладнання: підручники, портрет Герберта Уеллса, дидактичний матеріал.

    Тип уроку: комбінований.

                                                                                   Ці дорослі – такі дивні люди.

                                                                                             А. де Сент-Екзюпері

                                           

                                              Х і д  і  с т р у к т у р а  у р о к у

I.   Організаційний момент.

II.  Оголошення теми, мети, епіграфа уроку.

III. Актуалізація опорних знань.

   Робота з таблицею.

Що привернуло увагу Джипа у вітрині	Що купували у чарівній крамниці	Що принесли додому
«Яйце є – яйця нема», «Лялька, яка плаче, як жива», «Купи й дивуй друзів», «Монета є – монети нема», «Чарівна пляшка»	Чотири скляні кульки, «Купи й дивуй друзів», «Яйце є – яйця нема», «Лялька, яка плаче, як жива», коробку з олов’яними солдатиками	У трьох коробках звичайні чудові олов’яні солдатики, в четвертій – «кошеня, маленьке, біле, жваве кошеня, дуже веселе, з чудовим апетитом»

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

     1. Вступне слово вчителя.

    «Коли я оглядаюсь на дні дитинства, мені частіше всього пригадується якась таємниця, яка за­повнювала тоді собою і життя, і весь світ. Ця таємниця ховалась повсюди, і кожного дня найголовнішим пи­танням було: коли ми на неї нарешті натрапимо», — ділився спогадами індійський поет Рабіндранат Тагор.      

    І справді,  відкриття чекають на кожному кроці. Щаслива та людина, якій вдалося зберегти в собі захоплення світом, очікування дива, дар знаходити

радість, здавалось би в буденних речах. Герої оповідання Герберта Уеллса «натрапили» на таємницю — «Справжню чарівну крамницю», та як по-різному сприйняли вони подарунок долі!

     2. Робота в групах. Дослідження-характеристика літературного героя.

Завдання: простежити ланцюжок: Джип –звичайний хлопчик – «славний хлопчик» – голов­ний герой

І група

Джип — звичайний хлопчик, тому що:

1.  Побачивши незвичайну вітрину, взяв батька за палець і потяг до неї.

2.  У нього очі розбіглися, побачивши таку кількість чарівних речей.

3.  У звичайній крамниці він відразу поспішав до прилавку.

4.  Джbп був дуже схвильований; дивлячись на чари, щиро захоплювався.

5.  Радіє олов'яним солдатикам, грається ними.

ІІ група

Джип — «славний хлопчик», адже:

1. Успадкував материну_вихованість.

2. Не забував про інших.

3. Довірливо і чемно звертався до продавця.

4.  Був стриманим і не набридав благанням.

ІІІ група

  Саме Джип є головним героєм, адже зав­дяки йому:

1. Крамниця перестала бути міражем.

2. Батько побачив чари, в які давно перестав віри­ти.

  Герої гуртуються довкола Джипа, а саме:

1. Батько хоче зробити синові подарунок, та ос­терігається негативного впливу.

2. Продавець демонструє саме для Джипа фокуси, проводить огляд виставки, дарує чотири пакунки.

    3. Дослідницька робота.

    Складання порівняльної таблиці сприйняття дорослого та хлопчика під час огляду виставки

Зміна почуттів батька	Зміна стану сина
1. Байдужість. 2. Здивування.   3. Задоволення. 4. Тривога. 5. Підозра й побоювання. 6. Обурення. 7. Нерозуміння.	1. Цікавість. 2. Подив. 3. Захоплення. 4. Схвильованість. 5. Радість.

Цитатна реконструкція таблиці

Зміна почуттів батька

Зміна cтану сина

1. «Але мені й на думку не спало завернути туди …». 2. « … у крамниці я цього не чекав». 3. « - Непогано! – кинув я, сміючись». 4. «Невдовзі я з невиразною тривогою і почуттям, дуже схожим на ревнощі, зауважив, що Джип ухопився за його палець …». 5. «Ця крамниця вже починала викликати в мене підозру і побоювання». 6. «Я обурено викинув її (кульку) на бруківку». 7. «Але нічого чарівного в них(солдатиках) я так і не помітив …»

1. «Джип уважно роздивився свою кульку, потім дві ті,що лежали на прилавку, і зрештою запитливо підвів очі на продавці …» 2. «…Це була чарівна крамниця, і тому Джип не поспішив одразу до прилавка, як бувало …». 3. «Хлопчик говорив дуже мало, але очі його були промовисті. Багатозначними були і його руки, що тримали біля грудей покупки. Джип стояв невимовно схвильований». 4.  «- Тату, а мені ця крамниця подобається!» 5. «Він не був наляканий, не був розгублений; його просто страшенно тішило те, як минув день …»

      4. Висновки.

      У творі показано зміну почуттів батька – людини прагматичної (його цікавить лише ціна), далекої від світу мрії і фантазії, в якому живе його син. Він багато в чому нагадує містера і місіс Бенкс з повісті П.Л. Треверс «Мері Поппінс».          Водночас автор зображає стан хлопчика, відкритого для див. Не випадково навіть у звичайнісіньких солдатиках він бачить чарівних.

V. Підсумки.

      1. Дискусія над проблемними запитаннями.

* Що, на вашу думку, символізував чортик, який приліпився до рукава роздратованого батька?

* Як можна пояснити вислів: «Кожен бачить навколо себе те, що сам хоче бачити»?

* Чому, на вашу думку, одні люди вміють бачити диво навіть у звичайних речах, а інші не помічають дивовижного й у незвичайному?

* Що символізує чарівна крамниця?

* Як ви гадаэте, чи стане Джип схожим на свого батька, коли виросте?

      2. Поетична хвилинка (виразне читання завчасно підготовленим учнем вірша В. Шефнера «Не привикайте к чудесам»).

Не привыкайте к чудесам –

Дивитесь им, дивитесь!

Не привыкайте к небесам,

Глазами к ним тянитесь.

Приглядывайтесь к облакам,

Прислушивайтесь к птицам,

Прикладывайтесь к родникам, -

Ничто не повторится.

За мигом миг, за шагом шаг

Впадайте в изумленье.

Всё будет так – и всё не так

Через одно мгновенье

VІ. Домашнє завдання.

Усний твір-роздум: «Моє розуміння фіналу твору»

Тема уроку :  В.В.Биков «Альпійська балада». Особливості сюжету і композиції повісті, риси жанру балади в ній.

Мета уроку:  доповнити  короткі відомості про життя і творчість В. Бикова; визначити особливості сюжету і композиції повісті; розкрити ідею твору; вдосконалювати вміння учнів  робити вміло  аналіз художнього твору;  виховувати  повагу  і любов до людей. 

Тип уроку: урок вивчення та аналіз художнього твору (з розповіддю про життя і творчість письменника).

Наочність :презентація «Життя та творчість Василя Бикова»

Очікувані результати

Учень (учениця):

-         знатиме основні факти біографії  В. Бикова, усвідомлюватиме його життєву та творчу позицію;

-         визначатиме тему, сюжетні лінії твору, особливості його композиції;

-         висловлюватиме власні судження щодо теми війни

Хід уроку

І.ВСТУП

 1. Вступне слово вчителя.

            Життя і смерть, любов і ненависть, жертовність і зрада, добро і зло ці поняття були завжди пріоритетними  у розв’язанні проблем війни і миру, конфлікту особистості з антиприродним нищенням і руйнації. Сьогодні ми продовжимо розмову на цю тему.

1.     Виразне читання  поезій про війну, які учні готували за   

власним вибором ( учні аргументують власний вибір поетичного твору).

ІІ. Етап цілепокладання.

1.     Формування пізнавального інтересу.

                       Життєву позицію цього письменника можна визначити трьома    

                    словами: совість, достоїнство, мужність.  В його творах мало   

                    батальних сцен, ефектних історичних подій, основна увага автора    

                    зосереджена на відчуттях пересічного солдата великої війни.

              ІІІ. Етап проектування.

1.     Обговорення плану роботи, що передбачається виконати.        

IV. Етап організації виконання плану діяльності.

1.     Слово вчителя. Неординарністю в осмислення внутрішнього світу людини, злетів і падінь в найекстремальніших  ситуаціях воєнного лихоліття, непомітного героїзму  у буденних епізодах війни відзначались повісті білоруського письменника – фронтовика Василя Бикова – твори, які по праву можна віднести до світових шедеврів  прози ХХ століття.

 Біографічні відомості про Василя Бикова.

Учень 1.Василь ВолодимировичБиковнародився 19 липня 1924 року в біднійселянськійродині в с. БичкиУшацького районуВітебськоїобласті.

    Навчався на скульптурному відділенні Вітебського художнього училища.  Коли почалася війна, Бикова направили в інженерний батальйон, на будівництво оборонних укріплень, потім брав участь у важких боях на Південно-Західному фронті, після закінчення  Саратовського піхотного училища воював  на 2-му і 3-му Українських фронтах. Двічі поранений. Батьки отримали повідомлення про його загибель. З діючою армією пройшов Румунією ,Болгарією, Угорщиною, Австрією; старший лейтенант, командир взводу полкової, потім – армійської артилерії. Демобілізований в 1947 році. Працював у Гродно.

Учень 2. З 1947 року друкується. З 1972 по 1978 роки – секретар Гродненського відділення Спілки письменників Білорусії. Весною 1989 року обраний депутатом З’їзду народних депутатів СРСР.

     У 1990 – 1993 роках – президент об’єднання білорусів світу «Батьківщина».

     Покинув Білорусь в кінці  1997 року. Спочатку на запрошення ПЕН – центру (організація, яка займається захистом прав творчої інтелігенції)  у Фінляндії  проживав у  околицях Хельсінкі, потім отримав запрошення ПЕН – центру ФРН, переїхав до Німеччини.

Учень 1. Творчу біографію прийнято відраховувати з оповідань, написаних в 1951. Герої – молоді солдати і офіцери з трагічною фронтовою долею – визначать на роки вперед особливості його прози. Твори писав білоруською мовою, найчастіше сам перекладав на російську.

Учень 2. Народний письменник Білорусі (1980), Герой Соціалістичної Праці (1984). Державна премія (1986). Ленінська премія (1986).

За творами Бикова зняті фільми:

-         «Третя ракета» (1963)

-         «Альпійська балада» (1966)

-         «Дожити до світанку» (1975)

-         «Вовча зграя» (1976)

-         «Обеліск» (1977)

-         «Сходження»  (за повістю «Сотников», 1977)

-         «Знак біди» (1985)

   Написані музичні твори :

-         балет  «Альпійська балада» (1967, музика Євгена Глєбова)

-         опера «Стежкою життя» (1980, музика Генріха Вагнера, за «Вовчою зграєю»).

Народний письменник Биков прожив нелегке життя. Починаючи з середини 90-х років, йому довелось пережити і нападки в державній пресі, і заборону творів. В 2003 році важкохворий письменник повертається  в Мінськ, де йому залишилось жити  зовсім недовго. Символічною стала дата смерті людини, відданої своїй темі в літературі і долі – 22 червня 2003 року.

2.     Історична довідка (Слово вчителя, супроводжується слайдовою презентацією).Один із дослідників творчості Бикова зауважив, що в серці письменника «… б’ється попіл спалених білоруських сіл».

    Дійсно, за роки війни на території Білорусі фашистами було спалено 186 сіл, де не залишилось жодної сім’ї; там же було біля 260 таборів смерті, загинуло 2 млн. 230 тисяч чоловік -  кожний четвертий житель цієї багатостраждальної країни.

     Яке почуття домінує  у вас, коли ви повторно переглядаєте кадри зйомок концтаборів та проектуєте такі події на власне життя? (Страх).

   Головною в творах Бикова є не подія війни, а людська реакція на цю подію, і головною проблемою його творів є проблема подолання страху.

3.     Повідомлення учня.  Передісторія створення повісті.

Василь Биков згадував:

“Це сталося наприкінці війни в Австрійських Альпах.

Тут був глибокий тил  німецького рейху, і тут,  як повсюди в його тилу, було багато працюючих на війну промислових підприємств, в тому числі всіляких таборів.

Одного разу ми зайняли якесь містечко і чекали нової команди.  Довжелезна колона артполку завмерла на вуличці.

 І раптом біля однієї з дальніх машин на очі потрапила дівчина – худорлява, чорноволоса, в смугастій куртці і темній спідниці, вона перебирала поглядом обличчя бійців і заперечно хитала головою. «Хто є Іван?» - запитувала вона.  Звісно, Іванів у нас було багато, але ні один з них не здався їй тим, кого вона шукала. Ми запитали, якого саме Івана вона розшукує. Дівчина розповіла приблизно таке: її звати Джулія, вона італійка з Неаполя. Рік тому, влітку 44-го, під час бомбардування воєнного заводу вона втекла в Альпи, де зустріла російського військовополоненого. Кілька днів вони блукали в горах, голодні та холодні, перейшли гірський хребет і одного туманного ранку напоролись на поліцейську засідку. Її схопили і знову кинули до табору, а що сталося з Іваном, вона не знає.

    Я згадав про цю історію через 18 років, коли почав літературну діяльність. І тоді я написав все те, що ви прочитали в «Альпійській баладі».

4.     Бесіда на виявлення первинного читацького сприйняття.

-         Як читали цей твір ви? (Повість читається одним подихом. Цьому сприяють і напружений сюжет, і контраст між світлим почуттям кохання і тією трагічною ситуацією, в якій опинилися двоє молодих людей)

Учитель. Автор змушує читачів не відриваючись слідкувати за розвитком подій, переживати разом з героями і співчувати їм.

-         Коротко розкажіть про героїв. Хто вони?(В центрі розповіді – звичайний рядовий боєць Іван Терешка . Він родом з Білороусії, це фізично міцний 25-річний хлопець; знайома з дитинства селянська праця загартувала його ,зробила сильним і витривалим. Волею випадку Іван опинився в полоні у німців. Епізод полонення постійно переслідує його в нічних кошмарах  (адже тоді, за законом військового часу, здатися в полон автоматично означало стати на бік ворога, тобто зрадити Батьківщині. Не можна  допустити, щоб тебе взяли живим в полон. Недарма письменник загострює увагу на цій проблемі. “Нельзя срывать злость на пленных, - з гіркотою думає Іван, - плен – не проступок их, а несчастье, они не сдались в плен – их взяли, а некоторых даже сдали, предали – было и такое”.

   Джулія Новеллі – італійка; скориставшись вибухом, як і Іван, вона втікає з табору. Письменник з любов’ю змальовує Джулію, підкреслюючи її красу, тендітність, витонченість: у неї чорні виразні очі, густе волосся, гнучка і струнка фігура, дзвінкий сміх. Завдяки образу Джулії Новеллі автор спонукає свого героя пройти перевірку коханням)

5.     Визначення жанрової приналежності твору.

Учитель.  Пригадаймо особливості повісті.

( Повість –прозовий жанр описово – оповідного типу, в якому життя подається у вигляді ряду епізодів з життя героя, середня епічна форма, яка показує етап життя героя. В ній:

- описано низку  епізодів, які складають період життя головного персонажа;

- більше подій і діючих осіб, ніж в оповіданні.)

-  Чи є «Альпійська балада» повістю? Якщо так, то повістю  якого типу? Ця повість – соціальна, пригодницька, любовна, філософська, сентиментальна, мелодраматична? Можливо, інша?(Лірична)

- Вчитаймось в назву – «Альпійська балада». Чому «Альпійська» - зрозуміло – за місцем розвитку подій. А про що говорить поняття «балада»?

(Баладний жанр, як правило, належить до поетичних форм, до ліро-епосу фантастичного, героїчного чи родинно-побутового змісту, з трагічними фіналами, з загадково-таємничими елементами, уривчастими повіствуваннями, драматичними діалогами.)

Складання таблиці «Реалістичне та романтичне у творі»

Романтичне	Реалістичне
Звернення до вічних ідеалів кохання і краси
Історична тема, трагізм	Зображення конкретних історичних обставин, з якими співвіднесені вчинки героїв
Драматичний діалог (зображення романтичного двомир’я: почуття, бажання людини перебувають в протиріччі з оточуючою дійсністю.

Учитель. Повість В.Бикова  «Альпійська балада» - реалістичний прозовий твір, однак вжита у назві твору жанрова номінація цілком вмотивована, адже  в ній письменник  змальовує таке кохання, яке в результаті перемагає все: холод і голод, муки і страждання, війну і смерть.

-         Сформулюйте тему твору.

-         Як вона реалізується в сюжеті?

-         Скільки сюжетних ліній в повісті? Які? З ким /чим вони пов’язані?(Дві сюжетних лінії . Перша – минуле Івана Терешка, його участь у боях, поранення, госпіталізація, втечі з концтабору, оточення й полон; друга – колізії втечі з табору і кохання Івана й Джулії).

-         Скільки часових пластів у цьому творі? Поясніть. (Теперішнє – лист героїні, яка залишилась жити, минуле – поневіряння білоруського солдата й італійської дівчини під час втечі з концтабору).

-         Чому письменник в порівняно  невеликому за обсягом творі вводить часові пласти? (Це дуже важливо, адже для справжніх людських почуттів немає часових або просторових обмежень).

Особливості композиції твору.

-         Яка побудова повісті «Альпійська балада»? (Твір складається із 24 розділів; також лист – замість епілогу; вставні частини – 4, в яких розповідається про те, як Іванові вдалося здійснити втечу з табору; вставка – сон Івана (він символічний); спогади про дівчину свого друга та про невдалі втечі з табору)

     - Яка роль вставних частин?

V. Етап контрольно-оцінювальний.

                  1. Підсумок уроку.

                   2. Рефлексія «Рефлексивний екран». Учні  по колу висловлюються,  вибираючи початок фрази з рефлексивного екрану на дошці:

Сьогодні я дізнався…

Було цікаво…

Було важко…

Я виконував завдання…

Я зрозумів, що можу…

Я відчув, що …

Я навчився…

Я зміг…

Я спробую…

Урок дав мені для життя…

Мені захотілося…

VI.Домашнє завдання

1.     Дібрати цитати до характеристики образів Івана та Джулії.

2.     Дати письмову відповідь на запитання «В чому ви вбачаєте завдання письменника, який пише про війну?»